Номер провадження 1-кс/754/3253/24
Справа № 754/16551/24
Іменем України
26 листопада 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні № 12024100030002889 від 08.11.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 02.02.2024 вироком Деснянського районного суду м. Києва за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік;
- 16.09.2024 вироком Деснянського районного суду м. Києва за частиною другою статті 309, статтею 71 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяць позбавлення волі.
Суть та зміст питання, що вирішується слідчим суддею
1.26 листопада 2024 року на розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання. Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.
2.Підозрюваний ОСОБА_4 отримав клопотання 26.11.2024 о 11:05 під розписку.
Позиції сторін кримінального провадження.
3.У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
4.Підозрюваний у судовому засіданні підтвердив обставини обґрунтованості підозри, пояснив, що є хворим на хворіє на ВІЛ-інфекцію, отримує лікування у волонтерів, повідомив, що працює неофіційно вантажником, має дохід в місяць приблизно 4-5 тис грн, проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка перейшла у спадок від бабусі, належить йому, братові та сусідці, від органу досудового розслідування та суду не ухилявся. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
5.Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
6.Відповідно до частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
7.Отже, слідчий суддя під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний перевірити наявність в особи процесуального статусу підозрюваного; обґрунтованість пред'явленої підозри; наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити одну з дій, передбачених статтею 177 КПК України і на яку посилається прокурор; недостатність більш м'яких запобіжних заходів, для попередження однієї з дій, передбачених статті 177 КПК України - та врахувати, обставини, перелік яких міститься в статті 178 КПК України.
8.У провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100030002889 від 08.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
9.26.11.2024 о 10:31 ОСОБА_4 під розписку вручено повідомлення про підозру.
10.Орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, яке за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.
Оцінка суду щодо обґрунтованості підозри
11.Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
12.Чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", тому слідчий суддя керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murrаy v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
13.Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5 Конвенції. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи "обґрунтованість" підозри, суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5 Конвенції.
14.Отже прокурор повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні переконати суд, що особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні злочину. На цій стадії процесу не вирішується питання винуватості.
15.За змістом підозри ОСОБА_4 , маючи судимість за аналогічний злочин, протягом року після засудження незаконно придбав та зберігав без миту збуту психотропну речовину PVP, яку було виявлено при особистому огляді 07.11.2024.
16.Слідчий суддя дослідив у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази й виснував, що вони переконливо свідчать, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Такими доказами є:
1)рапорт оперуповноваженого ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 07.11.2024;
2)протокол огляду за адресою: АДРЕСА_2 , від 07.11.2024;
3)протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.11.2024;
4)протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 11.11.2024;
5)протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 11.11.2024;
6)висновок експерта №СЕ-19/111-24/65558-НЗПРАП від 14.11.2024.
17.За висновком слідчого судді ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Оцінка суду щодо наявності ризиків
18.Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
19.Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
20.Слідча суддя, оцінивши аргументи сторін кримінального провадження та подані докази, виснувала про наявність підстав для обрання запобіжного заходу лише щодо ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України. Інші ризики, передбачені пунктами 1 та 3 цієї статті, не були доведені прокурором.
21.Прокурор аргументовано довів, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрюваний вже має судимість за вчинення злочину, передбаченого статтею 309 КК України, що підвищує ймовірність ризику, на який посилається прокурор.
22.Проте прокурор не довів наявність інших ризиків, передбачених законом, таких як: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та, надалі, від суду (пункт 1 частини першої статті 177 КПК України), підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (пункт 3 частини першої статті 177 КПК України).
23.Клопотання про застосування запобіжних заходів повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини (пункт 5 частини першої статті 184 КПК України).
24.Клопотання не містить посилання на матеріали, що підтверджують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
25.Підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування чи суду.
26.Навпаки підозрюваний, який не був затриманий, добровільно з'явився до суду, одержавши відомості про звернення слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу; брав участь у судовому засіданні.
27.Підозрюваний повідомив слідчому судді в судовому засіданні, що він постійно проживає за місцем реєстрації, не ухиляється від виконання вироку Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2024.
28.Прокурор не надав докази, які б підтверджували переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або наявність такого ризику.
29.Не є доведеним ризиком та обставина, що підозрюваному загрожує покарання позбавленням волі на строк до трьох років. До позбавлення волі на строк 1 рік і 1 місяць підозрюваний вже засуджений, проте всеодно виконує процесуальні обов'язки та з'являється до суду для розгляду клопотання. У судовому засіданні підозрюваний повідомив про готовність відбувати покарання за вироком суду.
30.Готовність підозрюваного відбувати покарання за попереднім вироком суду та відсутність доказів переховування від органів досудового розслідування в минулому для слідчого судді є вагомими аргументами на користь того, підозрюваний немає наміру ухилитися від органу досудового розслідування та суду в майбутньому. Прокурор не довів цей ризик.
31.Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує наявністю у підозрюваного інформації про анкетні дані понятих, які були допитаняк свідкиі слідчим.
32.Слідча суддя вважає, що отримання підозрюваним матеріалів клопотання і як наслідок володіння інформацію щодо анкетних даних понятих це не може розглядатися як достатня та самостійна підстава для обґрунтування ризику впливу на них як на свідків, беручи до уваги конкретні обставини справи, а саме: визнання підозрюваним обставин вчинення кримінального правопорушення та належну його процесуальну поведінку.
33.Підозрюваний вже був засуджений за аналогічні кримінальні правопорушення. Під час попередніх судових розглядів не було встановлено жодних конкретних фактів щодо його впливу на свідків та наявність у нього таких спроб. Слідча суддя не має жодних підстав вважати, що у цьому кримінальному провадженні підозрюваний вестиме себе інакше.
34.Підсумовуючи викладене, слідча суддя, виконуючи вимоги частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановила, що надані сторонами кримінального провадження докази:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину,, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
3) інші ризики не доведені.
35.Перевіряючи обставину, передбачену пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України: недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідча суддя виходить з такого.
36.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статті 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України)
37.Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (пунктом 2 частини третьої статті 183 КПК України).
38.Підозрюваний є раніше судимою особою, частиною другої статті 309 КК України передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований виключно у випадках, передбачених статтею 183 КПК України.
39.Такі випадки слідчий у клопотання не обґрунтував.
40.Прокурор в судовому засіданні повідомив, що таким ризиком є те, що підозрюваному 26.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні злочину у цьому кримінальному провадженні.
41.Оцінюючи аргументи сторони обвинувачення, перед слідчим суддею постало питання, чи можна вважати виконаною умову про повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочину, що передбачено пунктом 2 частини третьої статті 183 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, якщо особі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за яке зараз розглядається клопотання.
42.Слідча суддя вважає, що ні, і виходить з того, що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований за наявності таких умов:
1)особа, до якої застосовується запобіжний захід, є раніше судимою;
2)ця особа підозрюється у вчиненні злочину,
3)за цей злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років,
4)прокурор довів:
a.наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, та
b.наявність хоча б однієї з вказаних умов:
-ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, або
-ця особа, перебуваючи на волі, перешкоджала кримінальному провадженню або
-цій особі повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
43.Фраза "повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину", що вживається у статті 183 КПК України, передбачає, що підозрюваний, тобто особа, яка повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, також вчинив й інше кримінальне правопорушення, відмінне від того, за яким вже розглядається клопотання, і йому повідомлено про підозру.
44.Наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - обставина, що враховується при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу (пункт 10 частини першої статті 178 КПК України), і це не тотожно повідомленню особі про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, що є підставою для подання клопотання про застосування запобіжного заходу, що розглядається.
45.Отже, умова про повідомлення підозри у вчиненні іншого злочину (пункт 2 частини третьої статті 183 КПК України) не може вважається виконаною автоматично, якщо особа, яка має судимість, знову підозрюється у вчиненні злочину.
46.Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недостатньо лише повідомлення про підозру у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки фраза "до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину" вже передбачає, що особа перебуває під підозрою, й закон вимагає наявності додаткових процесуальних підстав.
47.Необхідно, щоб цій раніше судимій особі, яка підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, було повідомлено про підозру у вчиненні й іншого кримінального правопорушення, тобто відмінного від того, за яким розглядається клопотання.
48.Слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, що є обов'язковою умовою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розумінні пункту 2 частини третьої статті 183 КПК України.
49.Недоведеність цих умов є підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою.
50.Слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, оскільки при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України (частина четверта статті 194 КПК України).
51.Оцінивши характер інкримінованого злочину, особу підозрюваного та доведений ризик, передбачений статтею 177 КПК України (вчинення іншого кримінальне правопорушення) слідча суддя виснувала, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання вчиненню ним нових злочинів достатньо обмежити його свободу пересування шляхом встановлення цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України. Це рішення обґрунтовано тим, що підозрюваний має належну процесуальну поведінку, не перешкоджає слідству, підозрюється у вчиненні не насильницького кримінального правопорушення, має місце власне житло у м. Києва, не має сталих соціальних зв'язківка, не працює офіційно, що унеможливлює обрання застави.
52.Більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання не може запобігти доведеному ризику зважаючи на те, що підозрюваний повторно вчинив злочин після засудження.
Керуючись статтями 176, 177, 181, 183, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком до 25 січня 2025 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
цілодобово не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 25 січня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному , що у випадку необхідності залишити житло, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду, окрім випадку необхідності залишати жило під час повітряної тривоги для перебування в бомбосховищі. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання ним вищевказаних зобов'язань до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу суду для виконання передати до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено та проголошено 26 листопада 2024 року о 17-45.
Слідчий суддя ОСОБА_10