Справа: № 2а-4792/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Пеньковій О.Г.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Антимонопольного комітету України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -представництво «Берлін-Хемі АГ»в Україні про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_2; зобов'язання вчинити дії щодо захисту інтересів ОСОБА_2 та вжиття заходів щодо забезпечення відповідальності за недобросовісну конкуренцію третьої особи; заборону реклами медичного препарату «Мезим форте 10000»і торговельних марок «Мезим», «Мезим форте»та «Мезим форте 10000»; зобов'язання звернутися до Головного управління з питань захисту прав споживачів Київської міської державної адміністрації з вимогою накласти на представництво «Берлін-Хемі АГ»в Україні штрафу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами,
У травні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -представництво «Берлін-Хемі АГ»в Україні про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_2; зобов'язання вчинити дії щодо захисту інтересів ОСОБА_2 та вжиття заходів щодо забезпечення відповідальності за недобросовісну конкуренцію третьої особи; заборону реклами медичного препарату «Мезим форте 10000»і торговельних марок «Мезим», «Мезим форте»та «Мезим форте 10000»; зобов'язання звернутися до Головного управління з питань захисту прав споживачів Київської міської державної адміністрації з вимогою накласти на представництво «Берлін-Хемі АГ»в Україні штраф у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 29.12.2008 року письмово звернулася до Антимонопольного комітету України з вимогою: «накласти стягнення за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; прийняти рішення про вилучення медичних препаратів «Мезим форте 10000»; прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним у рекламних кампаніях медичного препарату «Мезим форте 10000»неправдивих, неточних та неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством; заборонити рекламу медичного препарату «Мезим форте 10000»та торгівельних марок «Мезим», «Мезим форте»та «Мезим форте 10000».
Антимонопольний комітет України листом від 16.01.2009 року № 27-26/11-360, відмовив у розгляді заяви, оскільки питання, щодо використання у рекламі об'єктів авторського права не відноситься до компетенції Антимонопольного комітету України, тому що зазначенні питання вирішуються відповідно до п. 4 частини 1 ст. 438 Цивільного кодексу України та п. 4 частини 1 статті 14 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
Позивач 23.02.2009 року повторно звернувся з заявою до Антимонопольного комітету України за аналогічними вимогами викладеними вище, на що відповідач у листі від 26.03.2009 року № 27-26/11-2545 повідомив позивача, про відсутність правових підстав для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції з боку Представництва «Берлін-Хемі АГ»в Україні».
Відповідно до статей 1, 3, 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»від 26.11.1993 року, встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницької діяльності. Особливості цього статусу обумовлюються завданнями та повноваженнями Антимонопольного комітету України та його органів. До завдань, зокрема, належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 55 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції»органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Положення п. 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК України від 19.04.1994 року № 5 визначають, що у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.
Правовий аналіз зазначених вище положень дає підстави для висновку, щодо вимога апелянта про зобов'язання відповідача розглянути вказані заяви є необґрунтованою, оскільки позивач не є суб'єктом господарювання, та на його звернення наданні відповідачем відповіді від 29.12.2008 року та 23.02.2009 року.
Доводи апелянта, про зобов'язання вчинити дії щодо захисту інтересів ОСОБА_2, вжиття заходів щодо забезпечення відповідальності за недобросовісну конкуренцію третьої особи та вимоги про заборону реклами медичного препарату «Мезим форте 10000»і торговельних марок «Мезим», «Мезим Форте»та «Мезим Форте 10000»з спростуванням такої реклами публічно, не приймаються колегією суддів з наступних підстав.
Приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Антимонопольний комітет України у межах своїх повноважень регулює суспільні відносини, що виникають між суб'єктами господарювання.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Апелянт не є суб'єктом господарювання, а тому відносно нього не можуть вчиняться дії в розумінні недобросовісної конкуренції.
Відмовляючи в зазначеній частинні вимог позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до повноважень Антимонопольного комітету України не входить питання щодо врегулювання спірних правовідносин, а тому вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо вжиття заходів із забезпечення відповідальності третьої особи та заборони реклами медичних препаратів з спростуванням такої реклами публічно є необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу, вимоги позивача про зобов'язання відповідача звернутися до Головного управління з питань захисту прав споживачів Кивської міської державної адміністрації з вимогою накласти на представництво «Берлін-Хемі АГ»в Україні штраф у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами, оскільки відповідач не наділений повноваженнями, щодо звернення з обов'язковою вимогою, зокрема, про накладення штрафу, як вірно зазначає суд першої інстанції, таке звернення носить рекомендаційний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодекс.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 08.11.2010 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Кучма А.Ю.
Бєлова Л.В.