Справа: № 2а-2414/09/2760 Головуючий у 1-й інстанції: Цвіркун Ю.І.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парiнова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання постанови протиправною і її скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання постанови протиправною і її скасування та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № SME0012993, предметом якого було надання кредиту у сумі 12 000 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір застави рухомого майна №SME0012993/1 від 20.05.2008 р., предметом якого є транспортний засіб -автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3.
Вартість заставленого майна -автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 становить -64 387 грн. 50 коп.
У зв'язку із укладенням названого договору застави рухомого майна, було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що свідчить відповідний витяг №18688894 від 21.05.2008 р.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатинської від 12.11.2008 р. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса від 10.11.2008 р. №6726 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 252 500 грн. та постановою накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Як вбачається із матеріалів справи (додатку №1 від 20.05.2008 р. до договору про надання траншу №SME0012993 від 20.05.2008 р.), залишок за відповідним кредитним договором на даний час становить 3 666, 43 дол. США.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Також стаття 52 даного Закону передбачає, що Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Стаття 55 Закону України «Про виконавче провадження»регулює питання стосовно арешту на майно боржника та вилучення його майна.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
На підставі доказів наявних у матеріалах справи, вартість предмета застави значно перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, а тому постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатинської відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», права та інтереси позивача ніяким чином не порушує.
Законом України «Про виконавче провадження»гарантовано право заставодержателя на першочергову виплату коштів, навіть у випадку коли заставодержатель не являється стягувачем у виконавчому провадженні. Імперативною умовою такої виплати є лише належне підтвердження права на заставлене майно.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України -
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: