Справа: № 2а-3873/10/2670 (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Пеньковій О.Г.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У березні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007342307/0 від 14.09.2009 року та № 0007352307/0 від 14.09.2009 року, № 0007342307/1 від 18.12.2009 року та № 0007352307/1 від 18.12.2009 року, № 0007342307/2 від 26.02.2010 року та № 0007352307/2 від 26.02.2010 року, №0007342307/3 від 11.05.2010 року, №0007352307/3 від 11.05.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.08.2009 року №513/23-7/33832840, на підставі якого прийнятті спірні податкові повідомлення рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»укладено договір міжнародної купівлі-продажу фторкаучуку №С/8/01 від 06.08.2010 року з компанією CARTER BUSINESS LTD (Великобританія), відповідно до якого поставка товару (відвантаження товару) здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту здійснення умов п. 5.1, яким визначено, що платежі за товар мають бути здійснені у доларах США на умовах 100% попередньої оплати.
Актом перевірки встановлено, що позивачем укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 03.09.2007 року №01/09 з ПП «Офір», за умовами якого було придбано фторкаучук СКФ-26 у кількості 376,2 тон за 160 750,0 грн. (без ПДВ) за 1 тону, загальна ціна товару, що поставляється, складає 60 474 150,0 грн. (крім того ПДВ 12 094 830,0 грн.), згідно з умовами якого позивач зобов'язується оплатити ціну товару у строк в один банківський день з дати поставки товару.
При відстроченні оплати за цим договором з позивача стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 3% несплаченої суми за кожен день відстрочення, з зобов'язанням сплатити відсотки за право користування товарним кредитом шляхом виписки простого векселя на загальну суму процентів зі строком платежу - за пред'явленням.
На виконання умов договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 03.09.2007 року №01/09, товар переданий ТОВ «УКК «Хімсервіс»03.09.2007 року ПП «Офір»виписані у рахунок ТОВ «УКК «Хімсервіс»видаткові накладні.
Між позивачем та ПП «Офір»03.09.2007 року укладено договір відповідального зберігання №01/1/09, за умовами якого, на підставі акту від 03.09.2007 року №1, позивачем передано на відповідальне зберігання фторкаучук СКФ -26 у кількості 376,2 т.
Згідно протоколу узгодження відсотків за право користування товарним кредитом від 27.09.2007 року по договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 03.09.2007 №01/09, ПП «Офір»та ТОВ «УКК «Хімсервіс»дійшли згоди у відстроченні оплати на 23 дні (з 05.09.2007 по 27.09.2007 рік включно), за які нараховуються відсотки за право користування товарним кредитом.
Позивач 28.09.2007 року уклав додаткову угоду №1 з ПП «Офір»до договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 03.09.2007 року №01/09, відповідно до умов якої позивач повертає ПП «Офір»товар фторкаучук СКФ-26 у кількості 376,2 тон на загальну суму 72 568 980,0 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 094 830,0 грн.).
На виконання умов договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 03.09.2007 №01/09 ТОВ «УКК «Хімсервіс»виписало у рахунок погашення заборгованості по нарахованим відсоткам за користування товарним кредитом простий вексель на загальну суму 50 072 596,2 грн..
ПП «Офір»прийняло в рахунок погашення заборгованості простий вексель на загальну суму 50 072 596,2 грн..
Колегія суддів погоджується з висновком відповідача, що позивачем неправомірно на підставі отриманої податкової накладної від ПП «Офір»від 27.09.2007 року №182 по відсоткам за право користування товарним кредитом на загальну суму 50 072 596,2 грн., (в т. ч. ПДВ - 8 345 432,7 грн.) включило до складу податкового кредиту за вересень 2007 року загальну суму ПДВ 8 345 432,7 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Вірним є висновок суду першої інстанції, що з урахуванням приписів статті 4.8 Закону України «Про податок на додану вартість», у позивача не було підстави для збільшення податкових зобов'язань на суму виданих, але несплачених векселів.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Підпунктом 1.11.2. п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», обов'язковою умовою виникнення у платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого /нарахованого/ у зв'язку з придбанням у податковому звітному періоді товарів /робіт, послуг/, є віднесення згідно встановлених законом правил податкового обліку вартості цих товарів /робіт, послуг/ до валових витрат, а в разі придбання основних фондів чи нематеріальних активів - до витрат, що підлягають амортизації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту не може розцінюватись як надання окремої послуги, оскільки предметом такого договору є правовідносини щодо набуття покупцем права власності на товари, а нарахування проценту не є платою за послугу по наданню товарного кредиту, оскільки поняття товарний кредит передбачає не надання послуги по кредиту, а відстрочення кінцевого розрахунку сплати на визначений строк і під визначений процент.
У апелянта відсутні правові підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих у зв'язку з придбанням зазначених товарів, передбачені підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодекс, доводи апелянта не спростовують висновків суду.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Хімсервіс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 08.11.2010 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Кучма А.Ю.
Бєлова Л.В.