Справа: № 2а-4974/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістик»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог) просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 00012552300 від 30.10.2009 року та № 0000312200 від 30.10.2009 року, скасувати податкову заставу щодо активів позивача, зареєстровану відповідачем на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень, зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виключення майна позивача з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що на підставі направлень № 538 від 26.08.2009 року, № 611 від 23.09.2009 року, працівниками відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 482/23-1/34361480 від 13.10.2009 року, на підставі якого були винесені спірні податкові повідомлення рішення № 0001252300 від 30.10.2009 року та № 0000312200 від 30.10.2009 року.
Податковим повідомленням-рішенням № 0001252300 від 30.10.2009 року позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 422094,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 170402,20 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Шонхерр-Україна». Між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг від 10.10.2007 року б/н, згідно з яким позивач є «Замовником», а ТОВ «Шонхерр Україна»- «Виконавцем».
До даного договору було укладено додатковий договір №1 від 10.10.2007 року про узгодження ціни на юридичні послуги, пунктом 2.1 якого визначено, що винагорода за юридичні послуги згідно з пунктом 1.1 визначається у розмірі 677335,80 грн., в т.ч. ПДВ 112889,30 грн.
Факт надання юридичних послуг підтверджується актом про надання юридичних послуг від 23.01.2008 рок б/н.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Законом не передбачено жодних обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості придбаних платником податку юридичних послуг.
Таким чином, позивачем правомірно віднесено отримані юридичні послуги в сумі 564446,00 грн. до складу валових витрат підприємства у першому кварталі 2008 року та включено їх до балансової вартості об'єкта будівництва з подальшою амортизацією.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем («Замовник») та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛД-Інвест-Україна»(«Виконавець») укладено договір № 236 від 01.05.2006 року про надання комплексного обслуговування та консультаційного супроводу ведення господарської діяльності.
Вартість отриманих позивачем послуг віднесено до балансової вартості об'єкта будівництва в загальній сумі 2227508,67 грн., в тому числі: в першому кварталі 2008 року в сумі 186400 грн., в четвертому кварталі 2008 року в сумі 1249442,00 грн., в другому кварталі 2009 року в сумі 791666,67 грн.
Відповідачем не заперечується той факт, що розрахунки за отримані послуги позивачем проведені у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунка підприємства у повному обсязі.
Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Так, на підставі наказу № 3/п від 01.11.2007 року, позивачем були списані основні фонди на загальну суму 368269,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(Виконавець) було укладено договір генерального підряду № 21/5 від 21.05.2007 року, згідно зі ст. 1 якого Виконавець надає послуги генерального підряду та виконує усі необхідні попередні роботи для будівництва виробничо-складського комплексу в с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, 21 км Житомирського шосе (далі - Об'єкт).
Зведений кошторис розрахунку (Додаток 6а до договору генерального підряду № 21/5 від 21.05.2007 року) містить такий вид робіт, як підготовка території під будівництво.
Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що підготовка території включає в себе знос наявних на ній будівель, спилювання дерев, вивіз сміття та інше.
Факт надання контрагентом вказаних послуг позивачу підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року № 01/21-05 на суму 7788938,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1298156,37 грн.
Таким чином, позивачем правомірно включено до балансової вартості об'єкта будівництва вартість робіт, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»та здійснено амортизаційні відрахування на загальну суму 257034,96 грн.
Між позивачем (Замовник) та Компанією «ВСЗ Фінанси Лімітед»(Виконавець) укладено договір № 24/01-07 від 24.01.2007 року про надання посередницьких послуг з пошуку джерел фінансування (інвестицій) для реалізації проекту будівництва складського комплексу на території України, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21-кілометр Житомирського шосе. Вартість послуг оцінена сторонами в 5% від загальної суми залучених інвестиційних коштів.
Додатковою угодою від 03.10.2008 року до Договору № 24/01-07 від 24.01.2007 року сторони внесли зміни щодо графіку здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 24.07.2008 року, Замовник отримав 70% від запланованого фінансування, а отже Виконавець має право на отримання винагороди за надані згідно з зазначеним договором послуги.
Вартість отриманих послуг позивачем віднесено до балансової вартості об'єкта будівництва в третьому кварталі 2008 року в сумі 3809873,00 грн., в четвертому кварталі 2008 року в сумі 15602141,75 грн.
Розрахунки за отримані послуги були здійснені шляхом перерахування грошових коштів з валютного розрахункового рахунку позивача у повному обсязі.
Лист Держзовнішінформа Міністерства економіки України № 1/4001 від 13.05.2008 року щодо надання акту цінової експертизи з приводу надання посередницьких послуг з пошуку джерел фінансування для реалізації проекту будівництва складського комплексу, наданий Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків на запит № 355 від 21.04.2008 року, містить експертний висновок, що сума винагороди у 5% відповідає загальноприйнятим правилам торгового фінансування, тобто відповідає кон'юнктурі цін на ринку. Даний експертний висновок є дійсним протягом виплат, у відповідності з вищезазначеним договором на загальну суму, що не перевищує 2621000,00 євро.
Чинним законодавством України не передбачена залежність порядку обчислення амортизації платника податків від того факту, що два або більше його контрагентів зареєстровані за однією адресою.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0001252300 від 30.10.2009 року.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000312200/0 від 30.10.2009 року позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб (репатріація) в сумі 774352,41 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1548704,82 грн.
Підставою винесення вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про те, що позивачем порушено вимоги пп. «й»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наказу Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року, наказу Державної податкової адміністрації України № 28 від 16.01.1998 року, а саме: при здійсненні виплат доходів на користь нерезидента у вигляді інших доходів по договору від 03.11.2006 року з джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів (у розмірі 15 %) на загальну суму 774352,41 грн.
Згідно з пп. «й»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Відповідно до ст. 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно»від 16.10.1997 року (ратифікована Законом України № 500-ХГУ від 17.03.1999 року) інші види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, оподатковуються тільки в цій Державі.
Відповідно до ст. 1 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року (далі -Порядок), даний порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.
Згідно з п. 6 Порядку, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році, з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
До матеріалів справи долучені відповідні довідки від 05.05.2009 року, від 18.04.2008 року, від 30.04.2007 року, видані Фінансовим управлінням Амштеттен Мельк Шайббс Федерального управління фінансів Австрійської республіки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оподаткування доходу нерезидента «ГЛД Холдинг ГМБХ»має відбутися в Республіці Австрія, а тому твердження відповідача про порушення позивачем вимог пп. «й»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними.
Вивчивши матеріали справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та не вбачає правових підстав для відмови у їх задоволенні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції -без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.