Справа: № 2-а-4638/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.,
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Сабадін О.М.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Бердичівське лісове господарство»до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся в судове засідання представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Позивача про що складено Акт №1214/16-01/00991806 від 21.05.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), на підставі чого Відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 02.06.2010 року № 0000651601/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 47872,00 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2394,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору №045-09/9 від 13.07.2009 року контрагентом ТОВ «Прайм Бізнес-Україна»продано Позивачу паливно-мастильні матеріали, що підтверджується видатковими та податковими накладними за березень 2010 року. Придбаний товар використано Позивачем безпосередньо у господарській діяльності, тому, висновок Відповідача щодо завищення Позивачем податкового кредиту на суму 47872,00 грн. необґрунтований.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із п.п. 7.5.1 п. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В зв'язку з вищевикладеним, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку. При цьому несплата податкового зобов'язання контрагентом не впливає на право отримати бюджетне відшкодування платником податку, в якого наявні належним чином оформлені податкові накладні (а.с. 89-98).
Крім того, як встановлено судом першої інстанції податкову декларацію за березень 2010 року контрагентом Позивача подано несвоєчасно з об'єктивних причин, а саме вказану декларацію подано вперше 20.04.2010 року, проте її не було прийнято внаслідок малого податкового навантаження. Остаточно її прийнято податковим органом 24.06.2010 року.
Таким чином, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 10.11.2010 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.