ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
15 вересня 2008 року < Час проголошення > № 13/80
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г. , суддів Добрянської Я.І. , Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Федоровій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ТОВ "Річкове пасажирське екскурсійне агенство"
до Державної податкової адміністрації України
проскасування рішення від 23.11.2007р. № 11685/6/32-0415 як таке, що не відповідає обставинам справи
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Річкове пасажирське екскурсійне агентство» (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової адміністрації України (надалі - Відповідач) №11685/6/32-0415 від 23.11.07 р., оскільки вважає його таким, що не відповідає обставинам справи.
Свої позицію обґрунтовує тим, що при розгляді скарги на рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у м. Києві від 15.08.07 р. №11685/6/32-0415, Відповідачем були порушені накази Державної податкової адміністрації України №82 від 02.03.01 р. та № 578 від 16.12.05 р., а також на думку Позивача, були невірно застосовані норми абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі - Закон), а також в мотивувальній частині оскаржуваного рішення наведено витяг з Закону України «Про транспорт»який, як вважає Позивач, жодним чином не стосується будівлі річкового вокзалу, яка не є вокзальним комплексом в розумінні ст. 6 вище вказаного закону.
Відповідач проти позову заперечує, при цьому, посилається, зокрема, на ст. 1, 15, 17 Закону, ст. 6 Закону України «Про транспорт»де наведено визначення понять річкового транспорту та пасажирського вокзалу (як складового річкового транспорту).
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
При цьому згідно п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.90 із змінами і доповненнями, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Згідно п.2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Позивач знаходиться за адресою: м. Київ, Поштова площа, 3, зареєстрований як юридична особа Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 07 серпня 1996 р., має ідентифікаційний код 24092018.
Відповідно до довідки №6128 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є діяльність рейсового пасажирського річкового транспорту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; діяльність кафе.
Позивачу було видано ліцензії: серії АВ №096850 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: м. Київ, Поштова площа, 3 (кафе) терміном з 23.06.06 по 22.06.07 р.; серії АВ №798304 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою :м. Київ, Поштова площа, 3 (кафе) терміном з 28.06.07 р. по 27.06.08 р.; серії АВ №779418 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: м. Київ, Поштова площа, 3 (павільйон) терміном з 20.05.07 р. по 19.05.08 р.
Посадові особи регіонального управління Департаменту у м. Києві 03.08.2007 року керуючись статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом, на підставі направлення № 32-01/134 від 02.08.2007 року провели перевірку Позивача за результатами якої склали акт перевірки від 03.08.2007 року № 260069/0100/32-112 (далі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у м. Києві прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.07 р. №260068/32-1121-0065 щодо стягнення з Позивача 42 342,72 грн.
07.11.07 р. Позивач направив скаргу Відповідачу, якою мав на меті оскаржити дане рішення.
За результатами розгляду скарги 23.11.07 р. Відповідачем прийнято рішення №11685/6/32-0415. В ньому останній констатував, що рішення регіонального управління Департаменту в м. Києві від 15.08.07 р. №260068/32-1121-0065 є правомірним та законним.
Судом береться до уваги наступне: відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) -рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.
Наказом Державної податковох адміністрації України №82 від 02.03.01 р. затверджено зміни до Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.
У статті 14 наказу, затверджено виключний перелік рішень, які приймаються за наслідками розгляду скарги на постанову у справі про накладення адміністративного стягнення, а саме: залишення постанови без змін, а скаргу без задоволення; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зменшення розміру штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.
Таким чином оспорюване рішення Відповідача прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Береться до уваги те, що правовим актом індивідуальної дії є рішення, дія якого поширена на конкретну осібу (тобто є персоніфікованими) або яке стосується конкретної ситуації.
Аналізуючи оскаржуване рішення колегія суддів приходить до висновку, що при його прийнятті була надана правова оцінка правильності застосування норм чиного законодавства при складанні акту перевірки, при прийняті рішення нижчестоящим органом державної податкової служби (РУ Депатртаменту САТ ДПА України у м. Києві) про застосування фінансови санкцій, оцінені прибуткові накладні, поянення скаржника та інші документи.
Підсумком такого аналузі є прийняття рішення в якому Державна податкова адміністраія України, викладає свою позицію, якою підтверджує, що посадові особи органів податкової служби при прийнятті рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієї та законами України та те, що оскаржуване рішення є правомірним.
Враховуючи вище викладене, рішення Відповідача про результати розгляду скарги ТОВ «Річкове пасажирське екскурсійне агентство»від 23.11.07 р. №11685/6/32-0415 яке оскаржує відповідач суд не може сприймати як акт індивідуальної дії, оскільки воно не накладає на скаржника жодних фінансових санкцій, а лише надає оцінку законності раніше прийнятого рішення.
Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи Відповідача, Позивач суду не надав.
Виходячи з вище викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Відповідача №11685/6/32-0415 від 23.11.07 р. про результати розгляду скарги прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законам України.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у задоволені позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Я.І. Добрянська
О.Є. Пилипенко