73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
11 листопада 2010 р. Справа № 2-а-4269/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Василенко Г.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеського державного бюро технічної іінвентаризації про скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов'язати Генічеське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за нею право власності на базу відпочинку "Уют", що розташована в АДРЕСА_1.
Представник позивача в судове засідання не прибула, надіслала заяву, в якій просить розглядати справу в порядку письмового провадження. В позовній заяві вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Стребковою Н.В. 02 липня 2010 року, позивачці належить на праві власності база відпочинку "Уют", що розташована в АДРЕСА_1. Після набуття зазначеного майна, позивач звернулась до Генічеського державного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності та виготовлення технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна. При отриманні документів у відповідача ніяких зауважень не виникло. На базу відпочинку виїжджав технік для складання технічного паспорту, який 12 липня 2010 року був вже виготовлений. Однак, 20 липня 2010 року позивач отримала відмову відповідача в реєстрації власності на базу відпочинку "Уют" з наступних підстав: відмінність площі об'єкту під літерою "Ц" ( 24,7 і 21,1 кв.м.) та відсутністю об'єктів майстерні літери "М" і спального будиночка літера "Я", через що фактична площа будівель в базі відпочинку "Уют" складає 1933,2 кв.м., а відповідно до Свідоцтва - 1981,90 кв.м. Позивач вважає таку відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомості незаконною та необґрунтованою.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте надіслав заперечення, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а також просить розглядати справу у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 червня 2010 року Підрозділом примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області були проведені прилюдні торги бази відпочинку "Уют", що розташована в АДРЕСА_1.
Зазначена база відпочинку з цих торгів була реалізована ОСОБА_1, про що видане Свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Стребковою Н.В. 02 липня 2010 року за реєстровим номером 932.
Згідно ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Так, після придбання зазначеного майна, позивач звернулась до Генічеського державного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності. Проте, 20 липня 2010 року отримала листа від БТІ, в якому зазначалось про відмову в реєстрації власності на базу відпочинку "Уют" з підстав відмінності площі об'єкту під літерою "Ц" (замість 24,7 кв.м. є 21,1 кв.м.) та відсутністю об'єктів майстерні літери "М" і спального будиночка літера "Я", через що фактична площа будівель в базі відпочинку "Уют" складає 1933,2 кв.м., а відповідно до Свідоцтва - 1981,90 кв.м. Крім цього, відчуження нерухомого майна відбулось без отримання Витягу з реєстру прав власності. Як зазначається в листі, ці порушення, відповідно до п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (в редакції, що діяла на 20.07.2010р.) (далі - Положення № 7/5), є підставою для відмови в реєстрації прав власності.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні регулюється Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон) та Положенням № 7/5, які спрямовані на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
За результатами розгляду заяв про реєстрацію прав на нерухоме майно, реєстратор приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності.
Відповідно до ст. 24 Закону у державній реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Тобто з викладеного слідує, що зазначена норма не носить імперативний характер, а дає БТІ право вибору відмовити або не відмовляти в державній реєстрації права на нерухоме майно.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.
Судом встановлено, що рішення реєстратора № 301 від 20.07.2010 року було оформлено не за встановленою формою, з порушенням вимог Закону та Положення № 7/5.
Посилання відповідача на відмінності в площі та відсутністю в натурі об'єктів зазначених в Свідоцтві, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до абзацу 6 пункту 3.8 Положення 7/5 після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить зокрема особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самочинно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо). Тобто державний реєстратор повинен був зробити відмітку про відсутність об'єктів, а не відмовляти у реєстрації.
Також, суд не може погодитись з відмовою реєстратора з причини того, що відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав, оскільки по-перше отримання такого Витягу не передбачене Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, а по друге - відповідно до вимог Закону, відсутність такого Витягу не є підставою у відмові в реєстрації.
Крім цього, суд не приймає до уваги посилання в запереченнях відповідача на те що на 22 вересня 2010 року існує ще один договір купівлі-продажу бази відпочинку "Уют", оскільки станом на 20 липня 2010 року, тобто на день відмови у реєстрації прав на нерухоме майно, такого договору не існувало.
Таким чином, аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що Генічеське державне бюро технічної інвентаризації неправомірно відмовило ОСОБА_1 в реєстрації права власності на базу відпочинку "Уют", а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Генічеське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на базу відпочинку "Уют", що розташована в АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.