Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"16" листопада 2010 р. № 2а- 12222/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Капітал" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 34/15-237 від 24 лютого 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стосовно нього та зобов'язати ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відновити реєстрацію платника ПДВ - ТОВ "Агросвіт Капітал" з моменту анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що товариство дійсно у вказаний період не декларувало податкових зобов'язань, оскільки здійснювало переважно закупівельну діяльність, а тому відповідно у вказаний період результатом господарської діяльності позивача були суми податкового кредиту, які підприємство відображало у розділі II податкової декларації "Податковий кредит", а саме у липні, серпні, вересні, листопаді та грудні 2009 року, що не дає відповідачеві законних підстав для анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 9.8. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки даною нормою визначено, що підставою анулювання реєстрації платником ПДВ є відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних календарних місяців, що невірно трактується в даному випадку податковим органом.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Барішевський О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Усачов О.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції, при цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Отже, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 та 5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Агросвіт Капітал" надавало до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова протягом послідовних дванадцяти місяців (з січня 2009 р. по лютий 2010 р.) декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність оподатковуваних поставок.
Відповідно до акту ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 34/15-237 від 24.02.10 р. було анульовано реєстрацію платника податку ПДВ - ТОВ "Агросвіт Капітал" на підставі підпункту "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", з чим суд погоджується, виходячи з наступного.
Підпунктом "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Отже, перелік оподатковуваних операцій визначений п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті З Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Суд зазначає, що відповідно до вищевикладеного оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Ураховуючи викладене, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 та 5 Закону України "Про податок на додану вартість".
У відповідності до ч.1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В супереч зазначеному, позивач не надав конкретного доказу для підтвердження своїх вимог.
Окрім того, позивачем пов'язується порушення своїх прав і свобод з обставинами, які можуть наступити в майбутньому, що суперечить загальним положенням адміністративного судочинства, яке передбачає можливість оскарження до адміністративних судів рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які були прийняті (винені).
Виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, то правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є правомірним, у зв'язку з чим в даному випадку маються правові підстави для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 160 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Капітал" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 17.11.10 р.
Суддя Самойлова В.В.