Справа № 496/3356/24
Провадження № 3/496/2118/24
24 вересня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
03.04.2024 року о 14:00 годині в Одеській області, Одеського району с. Усатове вул. Вернибуда,7, водій ОСОБА_1 керував екскаватором д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан алкоголю у медичному закладі а також пройти алкотестер «Драгер» відмовився під відеозапис NC 211345.
Своїми діями гр.ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання яке призначене на 24.09.2024р., не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, викликався до суду судовою повісткою на адресу яка вказана в адміністративній справі, про що свідчить у справі поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, ніяких заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав. В протоколу власноруч ОСОБА_1 написав «випив 1 пива, відмовляюсь їхати до лікарні, з порушенням згоден».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ВинністьОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №194029 від 03.04.2024 р., відеозаписом на якому ОСОБА_1 відмовився прийти тест «Драгер» на стан сп'яніння, також відмовився від проходження стану сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а також враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, суд вважає, за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на якого накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.М. Буран