Справа № 495/10544/24
Номер провадження 1-кп/495/1020/2024
25 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 22 листопада 2024 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024166240000371 від 30 жовтня 2024 року, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вільне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
Приблизно в середині серпня 2024 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, та який надає право керування транспортними засобами. Через мобільний додаток Telegram з метою його подальшого використання, звернувся до невстановленої під час досудового розслідування особи (матеріали відносно якої, виділено в окреме кримінальне провадження), якій надав вказівку використати його анкетні дані, власний підпис та особисту фотокартку, що заздалегідь були у розпорядженні невстановленої особи, для виготовлення підробленого документу, що надають право керування транспортними засобами, а саме водійське посвідчення та пообіцяв придбати вказані документи за грошову винагороду.
На виконання домовленості із невстановленою особою обвинувачений ОСОБА_3 , у невстановлений під час проведення досудового розслідування час та місці, невстановленій особі (матеріали відносно якої, виділено в окреме кримінальне провадження) надіслав копію свого паспорту громадянина України, копію свого ідентифікаційного коду, свій цифровий фотознімок та фотознімок особистого підпису.
Крім цього, наприкінці серпня, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , прибув до відділення № 1 «Нової пошти», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та отримав посилку за №20450977368818 за яку сплатив 9500 грн, де знаходились всередині підроблене водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган, що видав ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , згідно якого останній має право керування транспортними засобами вказаної категорії.
Крім того, 29.10.2024 приблизно о 23:31, обвинувачений ОСОБА_3 , пересуваючись на автомобілі ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , де в цей час на дорозі по АДРЕСА_2 , працівниками поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області під час несення служби, які виконували свої функціональні обов'язки по охороні громадського порядку та безпеки дорожнього руху був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Причиною зупинки вказаного транспортного засобу було порушення законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, а саме неосвітлення державного номерного знаку, що є адміністративним правопорушення відповідно до ст. 121-3 КУпАП.
Далі, на вимогу поліцейських ОСОБА_3 для перевірки пред'явив водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041, яке відповідно до висновку судової технічної експертизи документів за своїми характеристиками не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку, посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та всі фонові зображення, вихідні дані підприємства-виробника, персональні дані, включаючи серію та номер бланку нанесено за допомогою друкуючого пристрою із термосублімаційним способом друку.
Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи та розуміючи, що водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041 та видане на його ім'я, не було отримано у встановленому порядку законодавством України та є підробленим, використовував його до 29.10.2024 року
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
22 листопада 2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 , ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України у якому міститься клопотанням прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 від 22 листопада 2024 року , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
Відповідно до наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд уважав можливим розглянути обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про судоустрій та статус суддів суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження.
Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що приблизно в середині серпня 2024 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, та який надає право керування транспортними засобами. Через мобільний додаток Telegram з метою його подальшого використання, звернувся до невстановленої під час досудового розслідування особи (матеріали відносно якої, виділено в окреме кримінальне провадження), якій надав вказівку використати його анкетні дані, власний підпис та особисту фотокартку, що заздалегідь були у розпорядженні невстановленої особи, для виготовлення підробленого документу, що надають право керування транспортними засобами, а саме водійське посвідчення та пообіцяв придбати вказані документи за грошову винагороду.
На виконання домовленості із невстановленою особою обвинувачений ОСОБА_3 , у невстановлений під час проведення досудового розслідування час та місці, невстановленій особі (матеріали відносно якої, виділено в окреме кримінальне провадження) надіслав копію свого паспорту громадянина України, копію свого ідентифікаційного коду, свій цифровий фотознімок та фотознімок особистого підпису.
Крім цього, наприкінці серпня, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , прибув до відділення № 1 «Нової пошти», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та отримав посилку за №20450977368818 за яку сплатив 9500 грн, де знаходились всередині підроблене водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган, що видав ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , згідно якого останній має право керування транспортними засобами вказаної категорії.
Крім того, 29.10.2024 приблизно о 23:31, обвинувачений ОСОБА_3 , пересуваючись на автомобілі ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , де в цей час на дорозі по АДРЕСА_2 , працівниками поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області під час несення служби, які виконували свої функціональні обов'язки по охороні громадського порядку та безпеки дорожнього руху був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Причиною зупинки вказаного транспортного засобу було порушення законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, а саме неосвітлення державного номерного знаку, що є адміністративним правопорушення відповідно до ст. 121-3 КУпАП.
Далі, на вимогу поліцейських обвинувачений ОСОБА_3 для перевірки пред'явив водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041, яке відповідно до висновку судової технічної експертизи документів за своїми характеристиками не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку, посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та всі фонові зображення, вихідні дані підприємства-виробника, персональні дані, включаючи серію та номер бланку нанесено за допомогою друкуючого пристрою із термосублімаційним способом друку.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи та розуміючи, що водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041 та видане на його ім'я, не було отримано у встановленому порядку законодавством України та є підробленим, використовував його до 29.10.2024 року
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості обвинуваченого ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження.
Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого ОСОБА_3 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального проступку та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 вважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.
3. Мотиви призначення покарання.
Суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, який не працює, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
На думку суду, залучення до такого виду призначеного виду покарання створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні-витрати по проведенню судової технічної експертизи № СЕ-19/116-24/23227-ДД року в розмірі 3183 гривні 60 коп. - слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Речові докази по справі-водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041 та видане на його ім'я, не було отримано у встановленому порядку законодавством України та є підробленим-слід зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024166240000371 від 30 жовтня 2024 року.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання :
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень,
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що становить 850 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 витрати по проведенню судової технічної експертизи № СЕ-19/116-24/23227-ДД року в розмірі 3183 гривні 60 коп.
Речові докази по справі - водійське посвідчення с/н НОМЕР_1 , видане 09.08.2024 року, орган що видав ТСЦ 8041 та видане на його ім'я, не було отримано у встановленому порядку законодавством України та є підробленим - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024166240000371 від 30 жовтня 2024 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1