11 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3660/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Курбала А.В.,
за участю:
представника позивача - Козленко О.М., Гетало В.П.
представника відповідача - Мирна В.С., Сопільняк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про визнання рішення нечинним, -
28 липня 2010 року Приватний вищий навчальний заклад "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про визнання нечинними та скасування рішень № 59 від 13.02.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 295 725,39 грн., № 95 від 02.02.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 148 982,92 грн. та № 554 від 02.06.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 197 807,46 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальонообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції застосовуються в розмірі 5% за кожний повний або неповний місяць і лише за той, за який донараховані ці суми, отже штраф у розмірі 5 % стала сума, яка береться від суми донарахування в кожному конкретному місяці, а не сумується за перевіряємий період, а потім вираховується за всі місяці по яких виявлена недоїмка, як це зроблено відповідачем. Крім того, рішення № 95 від 02.02.2010 року прийнято з порушенням вимог ст. 250 ГК України, а саме адміністративно-господарська санкція згідно вказаного рішення застосована лише через 1 рік 7 місяців після виявлення факту недоїмки по сплаті страхових внесків.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що штрафна санкція розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Так за результатами перевірок проведених: в період з 25 по 27 грудня 12006 року позивачу донараховано страхових внесків на суму 362 142,14 грн. за період з 01.01.2004 року по 30.11.2006 року; в період з 26 червня по 01 липня 2008 року донараховано страхових внесків в сумі 281 951,45 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 285 725,39 грн. за період з 01.12.2006 року по 31.05.2008 року та застосовано фінансову санкцію в розмірі 148 982,92 грн.; в період з 15 квітня 2010 по 05 травня 2010 року донараховано внесків на суму 302 983,10 грн. та застосовано фінансову санкції в сумі 197 807,46 грн.
Розрахунки фінансових санкцій надані позивачем суперечать вимогам чинного законодавства, не враховують кількість місяців затримки платежів, починаючи з місяця на який припадає термін подання звітності за період за який донараховано суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання акта перевірки.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем 25.12.2006 року проведено перевірку Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" з питань повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2004 року по листопад 2006 року.
За результатами перевірки складено акт № 407 від 27.12.2006 року згідно якого встановлено, що позивачем не нараховувалося 32%, 32.3%, 31.8% за період з січня 2004 року по листопад 2006 року включно, крім січня 2005 року чим порушено ч. 1 ст. 19 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та донараховано страхових внесків в сумі 362 142,14 грн.
12.02.2007 року сформовано вимогу № 56 про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 309 055,01 грн., яка отримана позивачем 14.06.2007 року.
13.02.2007 року відповідачем винесено рішення № 59 про застосування фінансових санкцій за сумами страхових внесків донарахованих органом пенсійного фонду України та своєчасно не сплачених позивачем, в розмірі 295 725,39 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням оскаржив його до господарського суду Полтавської області.
Постановою господарського суду Полтавської області від 27.06.2007 року визнано недійсними вимогу про сплату недоїмки № 56 від 12.02.2007 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 59 від 13.02.2007 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008 року залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2010 року постанову господарського суду Полтавської області від 27.06.2007 року скасовано та винесено нову якою в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного суду України від 07 липня 2010 року Приватному вищому навчальному закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" відмовлено у допуску скарги до провадження за винятковими обставинами.
На час розгляду справи рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008 року, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання на всій території України.
Враховуючи викладене у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві № 59 від 13.02.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 295 725,39 грн., оскільки оцінка даним правовідносинам дана рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008 року.
Вимоги позивача про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 02 лютого 2010 року № 95 про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 148 985,47 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В період з 26 червня 2008 року по 01 липня 2008 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань правильності повноти нарахування та своєчасності сплати останнім страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За результатами перевірки складено акт № 209 від 02.07.2008 року, яким встановлено, що у період з 21.12.2006 року по 20.06.2008 року позивач повинен був перерахувати до Пенсійного фонду - страхові внески в сумі - 12382,06 грн. та фінансові санкції згідно рішення № 59 від 13.02.2007 року в сумі 295 725,39 грн. та рішення № 93 від 18.02.2008 року в сумі 123,19 грн. тоді як фактично перераховано кошти в сумі 56 474,87 грн. та донараховано позивачу страхові внески в сумі 281 951,45 грн.
Розглянувши вказаний акт відповідач своїм рішенням від 02.02.2010 року № 95 застосував до позивача штрафну санкцію в сумі 148 985,47 грн.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що відповідач дізнався про порушення позивачем правильності нарахування страхових внесків під час перевірки та складання акту 02.07.2008 року, отже рішення від 02.02.2010 року № 95 прийнято з порушенням вимог ст. 250 ГК України.
Посилання відповідача на ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судом до уваги не приймаються у зв'язку з наступним.
Відповідно до вказаної норми Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, разом з тим, вказана норма не містить жодних приписів стосовно строків давності, які мають застосовуватися при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій, отже до вказаних правовідносин мають застосовуватися приписи ст. 250 ГК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 02 лютого 2010 року № 95 про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 148 985,47 грн. підлягає скасуванню.
Позовні вимоги про скасування рішення № 554 від 02.06.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 197 807,46 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.
В період з 14 квітня 2010 року по 05 травня 2010 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань правильності повноти нарахування та своєчасності сплати останнім страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За результатами перевірки складено акт № 120 від 05.05.2010 року, яким донараховано страхові внески в розмірі 302 983,10 грн. За донарахування страхових внесків відповідач своїм рішенням від 02.06.2010 року № 554 застосував до позивача фінансову санкцію в сумі 197 807,46 грн.
Відповідно до пп. 12.7 п. 12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 передбачено, що на виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувалися страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються виходячи з розміру, що діяв на день нарахування виплат (доходу), та застосовуються фінансові санкції, чинні на момент завершення перевірки, а винні посадові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з пп. 9.3.4. п. 9.3 вказаної Інструкції за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки або акт звірки, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 109 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, а саме: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Враховуючи викладене, судом відхиляється наданий позивачем розрахунок застосування фінансових санкцій, оскільки він здійсненний з порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції в сумі 197 807,46 грн. згідно рішення від 02.06.2010 року № 554.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 02 лютого 2010 року № 95 про застосування фінансових санкцій до Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" у розмірі 148 985 грн. 47 коп. скасуванню.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 02 лютого 2010 року № 95 про застосування фінансових санкцій до Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" у розмірі 148 985 грн. 47 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2010 року.
Суддя С.С. Бойко