17 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-5206/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Саченко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови, -
26 жовтня 2010 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 18 жовтня 2010 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Боцвіна В.Г. про відкриття виконавчого провадження № 21958408 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії та проведення виплати ОСОБА_2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що виконавче провадження № 21957913 з виконання виконавчого листа № 2а-7933, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 04.10.2010, відповідно до статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" підвідомче підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області, а не Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 року підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав.
У відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Третя особа, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.10.2010 заступником начальником Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції на підставі заяви стягувача та відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-7933, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 04.10.2010 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 та провести відповідні виплати.
Як зазначено в позовній заяві, вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 18.10.2010.
З даною постановою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно положень статті 1 Закону України “ Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 2 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 20-1 Закону України “Про виконавче провадження” на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.
Згідно з частиною 3 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Згідно із пунктом 1.3 Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004, № 37/5 (надалі - Порядок), виконавчі групи можуть утворюватись при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, відділах державної виконавчої служби у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управліннях юстиції.
Відповідно до пункту 28 Порядку посадова особа, яка приймає рішення про утворення виконавчої групи, виносить про це вмотивовану постанову. У постанові зазначаються обставини, які обумовили утворення виконавчої групи, визначаються склад групи та її керівник.
Постановою від 18.02.2010 про утворення виконавчої групи по виконанню виконавчих документів, де боржником є Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області до складу зазначеної виконавчої групи включено заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області, начальника Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції та державних виконавців даного відділу ДВС.
Вказана виконавча група утворена у зв'язку із наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме: збільшення навантаження на державних виконавців ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області при виконанні виконавчих документів де боржником є територіальні органи Пенсійного фонду України Полтавської області щодо перерахунків пенсій, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки вказана категорія виконавчих проваджень має масовий характер.
Відповідно до п. 4.2. Порядку повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника регіонального органу ДВС або керівника відділу примусового виконання рішень, розповсюджуються на територію відповідно Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Пунктом 4.6 зазначеного Порядку встановлено, що процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, за погодженням або на виконання розпоряджень та доручень керівника виконавчої групи.
З огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 прийнята заступником начальником Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, який є членом утвореної виконавчої групи по виконанню виконавчих документів, де боржником є Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2010 року винесена у межах повноважень, встановлених статтею 20-1 Закону України “ Про виконавче провадження”, ґрунтується на вимогах Закону та прийнята з дотриманням порядку, встановленого для прийняття такого рішення.
Таким чином, заступник начальника ВДВС Миргородського МРУЮ Полтавської області Боцвін В.Г. при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, а відтак, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 18 жовтня 2010 року - відмовити.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2010 року.
Суддя С.О. Удовіченко