Справа №461/8504/24
Провадження №3/461/3163/24
26 листопада 2024 року суддя Галицького районного суду міста Львова Кітов О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 08.10.2024 року о 21 год. 27 хв., на вул. Князя Романа, 20 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 2,41 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9«А» ПДР України.
ОСОБА_1 на розгляд справи повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема скеруванням судових викликів рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки на розгляд справи особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася на розгляд справи, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, не подала до суду жодних заяв чи клопотань, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2024 року серії ЕПР1 № 146080 зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 2,41 проміле. З даним висновком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі в роздруківці з алкотестеру.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання для водіїв (штраф з позбавленням права керування транспортними засобами) та інших осіб (штраф).
При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Олександр КІТОВ