1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 334/6267/24 1-кс/335/4845/2024
22 листопада 2024 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявниці ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -
В провадженні слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 перебуває скарга ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
21 листопада 2024 року в судовому засіданні з розгляду вказаної скарги ОСОБА_4 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 від розгляду скарги.
Вказана заява про відвід за наслідками автоматизованого розподілу передана на розгляд судді ОСОБА_1
21 листопада 2024 року до суду надійшла письмова заява-звернення ОСОБА_4 у якій заявницею викладено мотиви заявленого нею 21.11.2024 року відводу слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, які полягають у наступному.
Так, 15.11.2023 року заявницею до керівника Запорізької обласної прокуратури було подано повідомлення про ознаки вчинення злочину на дії судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 у справі 335/5167/23, потім скарга на бездіяльність справа №335/11356/23, яка до теперішнього часу не розглянута після двох переглядів в Запорізькому апеляційному суді. З огляду на вказані обставини, посилаючись на положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано розгляд справи незалежним та безстороннім судом, вважає, що вищевказані обставини можуть викликати сумніви у об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді скарги по справі 334/6267/24.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_4 підтримала заявлений нею відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення з мотивів викладених у письмовій заяві та просила його задовольнити. Додатково зазначила про те, що суддя ОСОБА_5 при розгляді скарги не мав права говорити прокурору про те, хто подавав заперечення проти скарги, оскільки прокурору не було відомо про подання заперечень. Також суддя ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив проте, що йому нічого не відомо з приводу того, що ОСОБА_4 намагається добитися внесення відомостей до ЄРДР щодо нього, проте це не відповідає дійсності, оскільки він був обізнаний про подання відповідної скарги, при розгляді якої усі судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя заявили самовідводи.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід слідчого судді заперечував, оскільки доводи заявника не ґрунтуються на підставах відводу, визначених ст.ст. 75, 76 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, разом з тим подав заяву про розгляд заяви за його відсутності.
Відтворивши звукозапис судового засідання, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши доводи заяви про відвід слідчого судді, суд дійшов наступних висновків.
У провадження слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 перебуває скарга ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 21.11.2024 в ході судового розгляду вищевказаної скарги ОСОБА_4 заявницею було заявлено відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги, оскільки раніше заявницею було подано до керівника Запорізької обласної прокуратури повідомлення про ознаки вчинення злочину на дії судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 , потім скаргу на бездіяльність посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, які до теперішнього часу не розглянуті, що на переконання заявниці є підставою для відводу, оскільки вказані обставини можуть викликати сумніви щодо об'єктивності судді ОСОБА_5 .
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності судді відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до положень ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивований.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні визначені ст. 75 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не має право брати участь у кримінальному провадженні: 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч. 1 ст. 75 КПК України.
З огляду на нормативний зміст пункту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 3 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу слідчого судді ОСОБА_5 , ОСОБА_4 посилається на те, що заявницею було подано до Запорізької обласної прокуратури повідомлення про ознаки кримінального правопорушення на дії судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 , що в силу певних чинників може викликати сумніви щодо неупередженості судді в ході розгляду її скарги.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від розгляду даної скарги, суд вважає, що викладені заявницею обставини не свідчать про упередженість слідчого судді. Упередженість це думка, що склалася заздалегідь, без урахування об'єктивних фактів, а таких обставин заявником не вказано.
Також, суд звертає увагу, що факт подачі ОСОБА_4 заяви про вчинення на її переконання суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 кримінального правопорушення та з огляду на відсутність прийнятого процесуального рішення за її зверненням не свідчить про наявність підстав, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді та свідчили про наявність передбачених КПК України підстав для відводу.
Щодо доводів ОСОБА_4 про рішення прийняте суддею ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо повідомлення прокурору про подані заперечення, а також з приводу того, що суддя ОСОБА_5 сказав їй у судовому засіданні про те, що йому невідомо з приводу розгляду її скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР поданих нею скарг суд зазначає проте, що незгода з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Крім того, суд звертає увагу на те, що заявницею не наведено фактів прояву слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність при розгляді скарги, а заява містить тільки припущення.
За таких обставин суд вважає, що заявлений відвід слідчому судді не містить даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені нормами КПК України.
Виходячи з вищевказаного, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_4 , на бездіяльність керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 листопада 2024 року.
Повний текст ухвали складено 26 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1