79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
25 жовтня 2010 р. № 2а-8642/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Голуба О.Є.
представника позивача Мацюк Н.І.
та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новояворівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в сумі 2 138,25 грн., -
Новояворівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги з безробіття в розмірі 2 138,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21 листопада 2008 року ОСОБА_2, отримала статус безробітної, і відповідно виплачувалась допомога по безробіттю. Згідно даних Держпідприємництвва, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.05.1994 року, дата ліквідації відсутня. За інформацією ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 13.08.2009 р. № 2650/10/29-010/1357 ОСОБА_3 взято на облік як фізичну особу-підприємця з 13.01.1999 року. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців станом на 12.08.2010 року щодо ОСОБА_2 (запис № 1 ОСОБА_3) відомості щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відсутні. А відтак, статус безробітної їй надано на підставі недостовірних даних, а отже -виплачені ОСОБА_2, як допомогу у зв'язку з безробіттям за період з 28 листопада 2008 р. по 02 квітня 2009 р. кошти в сумі 2 138,25 грн. підлягають поверненню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю та пояснила, що вона дійсно зареєстрована як фізична особа-підприємець. Станом на день розгляду справи в суді підприємницькою діяльністю не займається, однак, як фізична особа-підприємець не припинилася.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
З огляду на норми п. 3 ст.1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються
працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
ОСОБА_2, 28 листопада 2008 року зареєстрована у Новояворівському міському центрі зайнятості та отримала статус безробітної на підставі власноручно підписаної 28 листопада 2008 р. заяви. У цій заяві ОСОБА_2 підтвердила той факт, що не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.
Згідно Довідки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 (згідно запису № 1 ОСОБА_2) 13.11.2005 р. зареєстрована Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області, як суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідач -ОСОБА_2, 13.01.1999 року узята на облік у ДПІ у Яворівському районі Львівської області як платник податків, що підтверджується довідкою від 13.08.2010 року № 2650/10/29-010/1357 про взяття на облік платника податків.
Згідно з п. 3 ст.1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі наказу Львівського міського центру зайнятості № 196 від 13 серпня 2010 року, відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, результати якого оформлено актом від 13 серпня 2010 року № 536. За наслідками перевірки встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку в службі зайнятості з 21.11.2008 р. по 21.05.2009 р. отримувала виплату допомоги з безробіття з 28.11.2008 р. по 02.04.2009 р. та приховала факт реєстрації її як фізичної особи-підприємця з 23.05.1994 р.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, загальна сума виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_2 за період з 28 листопада 2008 р. по 02 квітня 2009 р. становить 2 138,25 грн.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення»не виконала обов'язку застрахованої на випадок безробіття особи, своєчасно не подала відомості щодо реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримувала допомогу по безробіттю за період з 28.11.2008 р. по 02.04.2009 р., в сумі 2 138,25 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
З урахуванням положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 71, 94, 158, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Новояворівського міського центру зайнятості 2 138 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 25 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2010 року.
Суддя Мричко Н.І.