Справа №: 302/1650/24 3/302/720/24
25.11.2024 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,-
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
на розгляд судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247121 від 04 листопада 2024 року про те, що 04 листопада 2024 року біля 11:40 години в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного характеру. Діяння ОСОБА_1 суб'єктом складання протоколу кваліфіковано як адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 при розгляді справи свою вину в учиненні правопорушення не визнав та пояснив, що у них з дружиною виник конфлікт, при якому він не вчиняв щодо неї ні психологічного ні іншого насильства, в даний час конфлікт вичерпано, з дружиною вони примирились.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з чоловіком примирилася, претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_1 вона не має.
З'ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.
Відповідно до статті 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У відповідності до вимог ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи вина особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, згідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247131 від 04.11.2024 року, 04 листопада 2024 року біля 11:40 години в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 173-2 ч.1 КУПАП передбачено, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
У відповідності до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Проте, в протоколі серії ВАД № 247131 від 04.11.2024, не викладено відомостей щодо діяння (дій чи бездіяльності) яке містило б ознаки об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а лише інкриміновано ОСОБА_1 вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини, насильствоа психологічного характеру.
На переконання суду, вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247131 від 04.11.2024 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, в ньому не зазначено того, які саме дії були вчинені ОСОБА_1 або у чому полягала його бездіяльність, які могли б свідчити про вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру стосовно потерпілої та внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушенню, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що обставини, вказані у протоколі не вказують на наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
У відповідності до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, якщо провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку що, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за недоведеністю в його діях ознаків вказаного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. І. Повідайчик