Категорія №< Текст >
Іменем України
10 листопада 2010 року Справа № 2а-6856/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Гапонові І.В.
за участю:
представника позивача: - ОСОБА_1
представників відповідача: - Касатова Є.М., Чернобай С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області у період з 06.04.2010 по 19.04.2010 була проведена перевірка дотримання СПД фізичною особою ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009. Перевіркою встановлено порушення п.п. 6,10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265. За результатами перевірки складено акт №127/1702/2642213670 від 22.04.2010.
Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську на підставі акту перевірки №127/1702/2642213670 від 22.04.2010 було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2010 № 00007123400, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 333200 грн.
Позивач з рішенням №00007123400 не погодився та оскаржив його до ДПА в Луганській області. Рішенням ДПА в Луганській області скасовано рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 №00007123400 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 165070 грн., а в іншій істині зазначене рішення залишено без змін.
Позивач з Рішенням ДПА в Луганській області щодо часткового задоволення скарги від 28.05.2010 на рішення №00007123400 не погодився та оскаржив його до ДПА України. Рішенням ДПА України залишено без змін рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 №00007123400 з врахуванням рішення ДПА в Луганській області від 29.06.2010 №11783/25-08 залишило без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає Рішення ДПІ в м. Лисичанську №00007123400 від 06.05.2010 з урахуванням рішення ДПА в Луганській області №11783/25-08 від 29.06.2010 та рішення ДПА України №5701/С/25-0415 від 21.08.2010 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Актом перевірки №127/1702/2642213670 від 22.04.2010 року ДПІ в Лисичанську встановлено, що позивач не забезпечив зберігання контрольних стрічок РРО у кількості 1958 штук. Кількість стрічок розрахована перевіряючими методом припущення. При цьому, розмір штрафних санкцій визначено в рішенні за не зберігання кожної контрольної стрічки окремо.
Закон №265 не передбачає відповідальності за кожний денний звіт РРО, як то встановив відповідач. Пунктом 5 ст.17 Закону №265 встановлена відповідальність в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну - і фактично складає 170,00грн. Ніяких додаткових умов щодо кратності застосування вказаної фінансової санкції в Законі №265 не передбачено.
Крім того, при вирішенні питання щодо застосування оскаржуваної фінансової санкції не враховувалися обставини втрати контрольних стрічок. На початку перевірки була надана копія Постанови про порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 про крадіжку 18.12.2009 року належного йому майна з приміщення кіоску біля будинку АДРЕСА_1. Під час крадіжки із приміщення кіоску невідомі особи викрали значну кількість сигарет, які зберігалися в картонних коробах з-під тютюну. Використані контрольні стрічки і КОРО також зберігались в приміщенні кіоску в ящику з-під сигарет. Зникнення контрольних стрічок і КОРО під час крадіжки пояснюється тим, що грабіжники помилково прихватили із собою ящик із стрічками і КОРО, оскільки він вагою і упаковкою не відрізнявся від інших ящиків з тютюном. Ця обставина потверджується і довідкою №8787/4 від 05.05.10.
Згідно ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Позивач вважає, що в даному випадку крадіжка є надзвичайною обставиною, яку він не міг передбачити і відвернути.
Також позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не бралися до уваги строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 250 ГК України.
Позивач також просиляється на те, що оскаржуване рішення винесено не на підставі акта перевірки встановленого зразка, який складається за результатами перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону №265, а на підставі акта іншої планової документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування. Штрафні (фінансові) санкції, застосовані до позивача за порушення пунктів 6,10 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № І5 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не є податковим зобов'язанням.
Крім того, план перевірки ФО-П ОСОБА_4 не містить дати його складання і позивач ознайомився з ним тільки після проведеної перевірки - 30.04.2010, про що зроблено підпис на плані з зазначенням дати ознайомлення. Тобто, під час перевірки позивач не знав про питання що перевіряються і взагалі не ознайомлювався з переліком документів, які необхідно було надати відповідачу для перевірки. Після перевірки позивач надав оголошення в пресі про крадіжку КОРО і стрічок РРО з проханням повернути їх за винагороду, тобто вчинив всі можливі дії для знаходження вкрадених КОРО і стрічок РРО.
Тому позивач просить скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 06.05.2010 №00007123400 з врахуванням рішення ДПА в Луганській області за результатами розгляду скарги від 29.06.2010 №11783/25-08.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що відповідач розрахував штрафну санкцію шляхом припущення кількості контрольних стрічок, яку визначив рівною кількості денних звітів, що не передбачено законодавством. Кількість втрачених контрольних стрічок розрахована шляхом припущень - не прямим методом, що також заборонено законом. Закон №265 не забороняє друкувати декілька денних.
Представники відповідача під час судового засідання заперечував проти позову, посилаючись на наступне.
Згідно до п. 5 ст. 17 Закону №265, відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну. Представник відповідача зауважує, що термін «контрольна стрічка» використано у однині, тобто зазначена санкція повинна застосовуватись за одну незбережену контрольну стрічку, або за кожну незбережену контрольну стрічку.
Також представник відповідача вважає невірним твердження позивача про те, що факт незбереження всіх контрольних стрічок є одним триваючим правопорушенням, за яке необхідно застосовувати фінансову санкцію один раз у сумі 170 грн., оскільки, в даному випадку правопорушення вважається вчиненим у разі невиконання друку або не зберіганні протягом встановленого строку кожної окремої контрольної стрічки.
Стосовно того, що при прийнятті рішення не був врахований факт крадіжки контрольних стрічок представник відповідача зазначає наступне. Позивачем під час перевірки була надана заява від 09.04.2010 вх. №5648/3, до якої додана копія постанови про порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 В цій заяві підприємець стверджує, що не може знайти контрольні стрічки після пограбування ларька 18.12.2009, який належить йому. Він також стверджує, що контрольні стрічки зникли одразу після крадіжки. Твердження підприємця було поставлено під сумнів, адже він стверджує в своїй заяві про викрадення усіх контрольних стрічок, навіть й тих, що були надруковані після відкриття кримінальної справи Лисичанським МВ УМВС України в Луганській обл. 25.12.2009р. Зазначену заяву було додано до матеріалів перевірки. В постанові про порушення кримінальної справи про контрольні стрічки мова в взагалі не йшлась. 05.05.2010 позивач надав довідку слідчого СВ Лисичанського МВ УМВС в якій зазначено, що разом з сигаретами була викрадена документація: контрольні стрічки, книги обліку розрахункових операцій за період з 2006 року по 18.12.2009, які належать позивачу. Оскільки на даний час кримінальна справа не вирішена, а особи які вчинили крадіжку не встановлені, можна дійти висновку, що довідка складена слідчим зі слів позивача і факти викрадення контрольних стрічок не підтверджуються нічим.
Також представник відповідача зазначає, що застосовані до позивача фінансові санкції не є адміністративно-господарськими у розумінні норм ГКУ, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 вказаного Кодексу.
Що стосується відповідності форми акту перевірки вимогам нормативних актів представник відповідача зазначив наступне. Відповідачем було проведено планову документальну перевірку вимог податкового валютного та іншого законодавства. Зазначений вид перевірок передбачений Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, який затверджений наказом податкової адміністрації України від 11 червня 2004 N 326. Акт перевірки повністю відповідає вимогам зазначеного наказу.
Тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 06.04.2010 по 19.04.2010 співробітниками ДПІ в м. Лисичанську Луганської області проведена документальна планова перевірка з питань дотримання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009. За результатами перевірки складено акт №127/1702/2642213670 від 22.04.2010.
Згідно акту перевірки №127/1702/2642213670 від 22.04.2010 в ході її проведення встановлено порушення пунктів 6, 10 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме:
- не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення;
- не забезпечено зберігання протягом трьох років контрольних стрічок загальною кількістю 1994 одиниці.
Згідно арк. 14 акту перевірки №127/1702/2642213670 від 22.04.2010, в ході її проведення встановлено, що в період з 07.04.2007 по 31.12.2009 на РРО Ера-101.10 було надруковано 994 контрольні стрічки (по кількості роздрукованих фіскальних звітних чеків -994 одиниці). За той же період на РРО MINI-500.02 МЕ було надруковано 1000 контрольних стрічок (по кількості фіскальних звітних чеків, перед якими виконувався друк контрольної стрічки -1000 одиниць. Таким чином за три минулі роки (з 07.04.2007 по 06.04.2010) підприємець не забезпечив зберігання контрольних стрічок РРО загальною кількістю 1994 одиниці.
На підставі акту перевірки №127/1702/2642213670 від 22.04.2010 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області винесено рішення від 06 травня 2010 № 00007123400 про застосування до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 333200 грн., а саме:
- згідно п.3 ст.17. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР - у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за не зберігання 4 книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну;
- згідно п.5 ст.17. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР - у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за кожну незбережену контрольну стрічку.
Згідно рішення ДПА в Луганській області від 29.06.2010 №11783/25-08 про результати розгляду скарги ОСОБА_4 на рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 № 00007123400 - рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 № 00007123400 скасоване в частині застосування санкцій в сумі 165070,00 грн., а скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Згідно рішення ДПА України від 21.02.2010 №5701/6/25-0415 про результати розгляду скарги ОСОБА_4 на рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 № 00007123400 - рішення ДПІ в м. Лисичанську від 06.05.2010 № 00007123400 з врахуванням рішення ДПА в Луганській області від 29.06.2010 №11783/25-08 залишено без змін.
Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 25.12.2009 в період з 21 год. 00 хв. 18.12.2009 до 06 год. 30 хв. 19.12.2009 невідомі особи шляхом вільного доступу таємно викрали з ларьку, розташованого біля буд. №291 по вул. Свердлова м. Лисичанськ, блоки сигарет різних найменувань та гроші в сумі 100 грн., що належать ПП ОСОБА_4, завдавши йому матеріальну шкоду в розмірі 7133,50 грн.
З довідки слідчого СВ Лисичанського МВ УМВС від 05.05.2010 вбачається, що 25.12.2009 Лисичанським МВ УМВС порушено кримінальну справу (ЖРЗПЗ №7219) за фактом таємного викрадення майна гр. ОСОБА_4, в ході якого встановлено, що в період з 21 год. 00 хв. 18.12.2009 до 06 год. 30 хв. 19.12.2009 невідомі особи шляхом вилому замків таємно проникли в торгівельний ларьок, розташований по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали 130 блоків тютюнових виробів та документацію: контрольні стрічки, книги обліку розрахункових операцій за період з 2006 року по 18.12.2009р., які належать гр. ОСОБА_4, завдавши йому матеріальну шкоду в розмірі 7033,5 грн.
Згідно ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі за текстом Закон України №265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ст.15 Закону України №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно п.3 ст.17. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Згідно п.5 ст.17. Закону України №265 до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.
Посилання представника відповідача на правомірність застосування штрафної санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожну незбережену контрольну стрічку є незмістовним з наступних підстав.
Пунктом 5 ст. 17 Закону України №265 передбачено застосування штрафної санкції за вчинення порушення у вигляді невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну, однак при цьому не встановлено можливість застосування штрафної санкції за кожень день нероздрукування та незберігання контрольної стрічки.
Застосоване в тексті вказаної норми закону визначення «контрольна стрічка» в однині жодним чином не свідчить про необхідність застосування штрафної санкції за незберігання кожної контрольної стрічки, а лише визначає суму штрафу за факт вчинення суб'єктом господарювання порушення вимог Закону.
Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій не повинна залежити від кількості незбережених контрольних стрічок.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, визначаючи розмір штрафної санкції за незберігання кожної контрольної стрічки, діяв всупереч вимогам діючого законодавства.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем визначено кількість незбережених контрольних стрічок по кількісті роздрукованих фіскальних звітних чеків.
Згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг":
- фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;
- денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням;
- контрольна стрічка - документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів.
З наведеного вбачається, що контрольна стрічка містить у собі копії розрахункових документів, у тому числі фіксальні звітні чеки.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем неправомірно визначено кількість незбережених контрольних стрічок шляхом ототожнення з кількістю роздрукованих фіскальних звітних чеків.
Посилання представника відповідача на непідтвердження факту викрадення контрольних стрічок та КОРО у зв'язку з відсутністю вироку у кримінальній справі ЖРЗПЗ №7219 є безпідставним, оскільки позивач посилається на факти порушення кримінальної справи та вказівки на викрадення контрольних стрічок та КОРО як на один із доказів по справі, а не як на обставини, які не підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 72 КАС України. При цьому, представниками відповідача не надано жодних доказів, які б спростували посилання позивача на викрадення вищевказаних стрічок та КОРО ( притягнення заявника ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 383 КПК України, інші відомості, які б вказували на недостовірність інформації про викрадення контрольних стрічок та КОРО).
У звязку з чим, докази: постанова про порушення кримінальної справи від 25.12.2009, довідка слідчого СВ Лисичанського МВ УМВС від 05.05.2010 з вказівкою про викрадення контрольних стрічок та КОРО судом визнаються як належні.
Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, знаходять своє підтвердження посилання позивача на викрадення контрольних стрічок та КОРО як на надзвичайну та невідворотну обставину у розумінні ч.2 ст.218 ГК України, у звязку з виникненням якої у позивача не було можливості належним чином виконати свої зобов'язання по зберіганню контрольних стрічок та КОРО протягом встановленого терміну.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем в порушення діючого законодавства рішенням від 06 травня 2010 № 00007123400 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 333200грн.
Питання пропуску строку застосування відповідачем штрафних санкцій судом не вирішується, оскільки в судовому засіданні встановлена неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій рішенням від 06 травня 2010 № 00007123400.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про скасування рішення відповідача 06 травня 2010 № 00007123400 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову..
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити повністю.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 травня 2010 року №00007123400 в сумі 333200,00 грн., винесене Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області з врахуванням рішення про результати розгляду скарги ДПА в Луганській області від 29.06.2010 №11783/25-08.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 15 листопада 2010 року.
СуддяС.В. Борзаниця