Справа № 128/4560/24
Іменем України
25 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» на засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 7 років позбавлення волі,
про застосування ст.ст. 5, 74 КК України,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» щодо засудженого ОСОБА_4 про застосування ст.ст. 5, 74 КК України у зв'язку з набранням законної сили Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник ДУ «Стрижавська ВК (№81)» та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, відповідно до яких судове засідання просять проводити у їх відсутність.
Прокурор в судовому засіданні просив подання задовольнити та звільнити засудженого від відбування покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи вартість викраденого ним майна на час вчинення злочину, та привести у відповідність закону вирок суду в іншій частині, в якій засуджений не підлягає звільненню від відбування покарання.
Вивчивши подання установи виконання покарань, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України, за якою засуджений до 7 років позбавлення волі, та за ч. 4 ст. 185 КК України, за якою засуджений до 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, 07.10.2022 - на суму 465, 22 грн.
Законом України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року (далі по тексту Закон України № 3886-ІХ), до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Тобто крадіжка майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з 09.08.2024 не є кримінальним правопорушенням.
Згідно п. 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, сума податкової соціальної пільги встановлена в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01.01.2022 становив 2 481 грн, в зв'язку з чим відповідальність за дії ОСОБА_4 на суму викраденого, яка не перевищує вказаний розмір, на час розгляду подання передбачена ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, зроблено правовий висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Так, ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023, в частині покарання, яке призначене йому за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки даним кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду в розмірі, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку, враховуючи Закон України № 3886-ІХ.
Разом з тим, враховуючи, що даним вироком ОСОБА_4 засуджений також за ч. 4 ст. 186 КК України, до покарання у виді 7 років позбавлення волі, і дане кримінальне правопорушення відповідно до вимог закону не є таким, що входить до поняття «дрібного викрадення чужого майна», тому підстави для повного звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання відсутні, а вирок підлягає приведенню у відповідність вимогам кримінального закону з врахуванням звільнення його від відбування покарання, призначеного за ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 слід привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024.
Зокрема, ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України із призначенням покарання у виді 7 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 11.07.2023, та згідно вимог ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.11.2022 по 11.07.2023 із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України, суд,
Подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023, в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за яке засуджений ОСОБА_4 , відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений та відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України, у виді 7 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 11.07.2023, та згідно вимог ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.11.2022 по 11.07.2023 із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: