Cправа № 2а-3311/10/0770
Ряд стат. звіту № 2.11.12
Код - 07
07 жовтня 2010 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді -Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання -Красновій О.Р.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (доруч. ВРА 563755 від 26.08.2010 р.)
представника відповідача -Товтин М.В. (доруч. №2386/10/10 від 20.04.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні і залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 07 жовтня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 жовтня 2010 року.
Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового рішення №2047/17-3/2630820876/3960 від 09.07.2010 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 279290,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки Акту перевірки №1543/17-3/2630820876 від 06 липня 2010 року безпідставні, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому прийняте рішення безпідставне та підлягає скасуванню. Ухвалою від 03 вересня 2010 року відповідачу запропоновано подати до суду заперечення та всі докази, які стосуються предмету оскарження та знаходяться у нього. 07 жовтня 2010 року ДПІ у м. Ужгороді подано заперечення та копії звітів позивача за перевірений період та копію пояснення позивача від 24.06.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила в задоволені даного позову з мотивів викладених в письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В ході судового розгляду справи суд встановив:
Фізична особа підприємець ОСОБА_3 у періоді, за який застосовано штрафну санкцію перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності та здійснював господарську діяльність з роздрібної торгівлі автомобілями. Готівкові кошти одержані у результаті здійснення господарської діяльності обліковував у Книзі обліку доходів і витрат, яка зареєстрована Державною податковою адміністрацією у м. Ужгороді 12.11.2003 року за №3175.
Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді проведена планова виїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року. В результаті перевірки складено Акт №1543/17-3/2630820876 від 06 липня 2010 року, у якому податковим органом встановлено порушення Позивачем вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 щодо не оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку доходів та витрат за 1 кв.2010 року на суму 55858,00 грн. За результатами розгляду Акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді прийняла рішення № 2047/17-3/2630820876/3960 від 09.07.2010р. про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій на суму 279290 грн.
Підставою для застосування штрафу до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 став висновок ДПІ у м. Ужгороді про порушення ним вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, в частині не оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку доходів і витрат за І квартал 2010 року на суму 55858,00 грн.
Такий висновок міститься на сторінці 9 Акту перевірки та описується у 2 розділі Акту перевірки на сторінках 7-9 Акту перевірки. Зокрема на сторінці 8 Акту перевірки податковий орган встановив, що «Згідно декларації про доходи… в 2010 році валові доходи склали 135858,00 грн., в Книзі обліку доходів і витрат оприбутковано готівкових коштів в сумі 80 000,00 грн.»
«Тобто різниця між валовими доходами вказаними в деклараціях про доходи та Книзі обліку доходів та витрат в розрізі років складає:…- 2010 рік 55858,00 грн.».
На сторінці 9 Акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді робить висновок «…штрафна санкція за не оприбуткування готівки застосовується тільки з липня 2009 року по липень 2010 року. Розбіжності між деклараціями про доходи та Книгою обліку доходів і витрат з липня 2009 року по січень 2010 року не виявлено.
Підставою для застосування штрафу до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 став висновок ДПІ у м. Ужгороді про порушення ним вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, в частині не оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку доходів і витрат за І квартал 2010 року на суму 55858,00 грн.
Такий висновок міститься на сторінці 9 Акту перевірки та описується у 2 розділі Акту перевірки на сторінках 7-9 Акту перевірки. Зокрема на сторінці 8 Акту перевірки податковий орган встановив, що «Згідно декларації про доходи… в 2010 році валові доходи склали 135858,00 грн., в Книзі обліку доходів і витрат оприбутковано готівкових коштів в сумі 80 000,00 грн.»
«Тобто різниця між валовими доходами вказаними в деклараціях про доходи та Книзі обліку доходів та витрат в розрізі років складає:…- 2010 рік 55858,00 грн.».
На сторінці 9 Акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді робить висновок «…штрафна санкція за не оприбуткування готівки застосовується тільки з липня 2009 року по липень 2010 року. Розбіжності між деклараціями про доходи та Книгою обліку доходів і витрат з липня 2009 року по січень 2010 року не виявлено.
Таким чином, штрафні санкції за не оприбуткування в Книзі обліку доходів та витрат готівкових коштів застосовуються тільки за І квартал 2010 року на суму 55858,00 грн.»
Із висновку Акту перевірки суд вбачається, що суму коштів не оприбуткованих позивачем у І кварталі 2010 року Відповідач визначив внаслідок розбіжностей даних між деклараціями про доходи та Книги обліку доходів і витрат.
Проте такий висновком відповідача безпідставний та не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника…
Таким чином, з огляду на зазначену норму Указу, вимоги ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»у фізичної особи підприємця, який застосовує спрощену систему оподаткування по доходам одержаним від підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком не має обов'язку подавати декларації про доходи.
Як вбачається із матеріалів справи (сторінки 2, 3 Акту перевірки) за перевірений період фізична особа підприємець ОСОБА_3 здійснював тільки діяльність «50.1 -торгівля автомобілями», у відповідності до виданого йому Свідоцтва про сплату єдиного податку. Тобто, за доходами одержаними за зазначеним видом діяльності у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 не було обов'язку подавати декларації про доходи, у зв'язку із чим, за наслідком І кварталу 2010 року така декларація ним і не подавалися.
Відповідач не подав жодних доказів, у тому числі декларацію про доходи за наслідком І кварталу 2010 року на підставі якої зроблені висновки у Акті перевірки, а також не заперечив твердження Позивача про відсутність такої декларації про доходи взагалі.
З огляду на викладене, висновки Акту перевірки про розбіжність валового доходу у І кварталі 2010 року зазначеного у деклараціях про доходи згідно із даними Книги обліку доходів і витрат у розмірі 55858,00 грн. безпідставні та не знайшли свого підтвердження.
Суд критично оцінює подані ДПІ у м. Ужгороді Звіт платника єдиного податку ОСОБА_3 за І квартал 2010 року та його пояснення від 24.06.2010 року та не вважає їх достатніми доказами, для засвідчення викладених у Акті перевірки фактів порушення. Зокрема, як вже зазначалося, у Акті перевірки відповідач розбіжності встановив внаслідок співставлення показників валових доходів з декларацій про доходи із показниками Книги обліку доходів і витрат, а не з Звітів платника єдиного податку. Крім того Відповідач пояснив розбіжність між Звітом платника єдиного податку за І квартал 2010 року із даними Книги обліку доходів і витрат, яка виникла внаслідок помилки у Звіті платника єдиного податку, яку було усунено після виявлення, шляхом подачі уточнених Звітів платника єдиного податку. Можливість подачі уточнених Звітів платника єдиного податку не суперечить вимогам Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а тому презюмуючи ч.2 ст.19 Конституції України такі дії фізичної особи підприємця є правомірними. Правомірність такої поведінки позивача не заперечується відповідачем про, що свідчить прийняття таких уточнених звітів ДПІ у м. Ужгороді 13 серпня 2010 року.
Крім того, відповідно до п.5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. Відповідний Указ не містить відповідальності суб'єкта господарювання за подання Звіту платника єдиного податку з помилковими даними.
Що стосується пояснення позивача, яке відібране працівниками ДПІ у м. Ужгороді, у якому останній пояснює розбіжність між звітами платника єдиного податку та даними Книги обліку доходів і витрат не оприбуткуванням коштів у Книзі обліку доходів і витрат, суд встановив, що у Акті перевірки не міститься жодних посилань на зазначене пояснення позивача, крім того, воно не міститься у інформаційних додатках до Акту перевірки. Таким чином, відповідачем не доведено, що відповідне пояснення враховано при написанні Акту перевірки та прийнятті оспореного податкового рішення. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до податкового органу про відкликання поданого пояснення, яке на його думку, не відповідає фактичним обставинам та написано ним «зі слів»працівників ДПІ у м. Ужгороді, внаслідок погроз застосувати до нього ще більшу штрафну санкцію.
Окрім викладеного, ні у судовому засіданні, ні у Акті перевірки відповідач не наводять жодних фактів проведення позивачем господарських операцій, виручка від проведення яких не оприбуткована у Книзі обліку доходів і витрат. Зокрема у Акті не зазначено та відповідачем не наводяться жодні первинні документи: договори купівлі-продажу автомобілів, накладні по реалізації автомобілів, інших докази одержання позивачем готівкової виручки у сумі 55858,00 грн. При цьому, як вбачається із Акту перевірки (сторінка 4) відповідачем направлялися запити щодо виявлення контрагентів позивача, зокрема відповідач звертався до Ужгородського ВРЕР про зареєстровані, зняті з обліку транспортні засоби, за період з 2007-2010 роки. Також, згідно сторінки 3 Акту перевірки при перевірці суцільним порядком використано Книгу обліку доходів і витрат, накладні реалізації товару та вантажні митні декларації. На сторінці 6 Акту перевірки (п.1.18) міститься висновок податкового органу, що залишок нереалізованого товару станом на … 31.03.2010 року відсутній. Тобто, звіривши наявність автомобілів ввезених згідно перевірених вантажних митних декларацій із накладними на реалізацію відповідних автомобілів, а також із даними Ужгородського ВРЕР відповідач встановив, що всі ввезені автомобілі реалізовані. Факту реалізації не облікованих автомобілів відповідач не встановив, а тому належним чином не встановив і факту одержання позивачем не оприбуткованої у Книзі обліку доходів і витрат виручки від такої реалізації.
Судом не оцінюються твердження відповідача, що перевіркою встановлено не оподаткування у Книзі обліку доходів і витрат готівки у 2008-2009 роках, оскільки такі твердження не стосуються предмету оспореного податкового рішення.
З огляду на викладене, висновки Акту перевірки безпідставні, зроблені без належних на це підстав, а тому прийняте на їх підставі податкове рішення підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити повність.
Керуючись статтями 11, 70,72, 86, 160-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -задоволити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області від 09 липня 2010 року № 2047/17-3/2630820876/3960 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій на суму 279290, 00 грн.
3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі З (три) грн. 40 (сорок) коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Калинич Я.М.