Справа № 638/16352/21 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1249/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: рішення прокурора про закриття кримінального провадження
13 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного 09.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, -
Цією ухвалою кримінальне провадження, внесене 09.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, закрито на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Своє рішення суд мотивував тим, що строки притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закінчилися, жодній особі про підозру не повідомлено, провадження у кримінальному провадженні не зупинялося, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, що вчинила кримінальне правопорушення.
З вказаною ухвалою не погодився потерпілий ОСОБА_7 та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати іншому незаангажованому суду.
В обґрунтування посилається на те, що органи поліції та прокуратури Дзержинського району за 8 років перебування кримінального провадження не вчиняли ніяких дій щодо проведення досудового розслідування, хоча їм було повідомлено про осіб, які були замовниками та виконавцями цього злочину.
Зазначає, що відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань є невірними, оскільки органами досудового розслідування кримінальне правопорушення зареєстровано, як проступок, хоча було вчинено більш тяжке кримінальне правопорушення, а саме 06 жовтня 2014 року був скоєний напад на його життя та він був поміщений у реанімацію зі струсом головного мозку, крововиливом у головному мозку та переломом щелепи. Перебував у лікарні 21 день. Шість раз брали пункцію спинного мозку.
Водночас зазначає, що напередодні подій відбувався рейдерський захват підприємства ООО «Даніка», що на думку апелянта, пов'язано з нанесеними тілесними ушкодженнями.
Він повідомив слідчі органи про осіб, які могли вчинити злочин, проте нічого зроблено не було, лише через 3 роки слідчий, якого він інколи не бачив, здійснював якісь дії, проводив огляд місця події.
Але такі дії, апелянт вважає лише імітацією слідства.
Зазначає, що не відповідає дійсності посилання суду на допит свідка ОСОБА_8 10.11.2018 року, вважає що такого допиту не було і відповідний протокол відсутній в матеріалах справи.
Також не погоджується з встановленою кваліфікацією, оскільки було вчинено як мінімум грабіж, або напад із замахом на життя.
Наголошує на тому, що зник коштовний кулон, проте після нанесення йому удару, він втратив свідомість і тому не бачив нападників, але чув ім'я.
Також вважає недопустимим ігнорування рішення Верховного суду, яким аналогічне попереднє рішення районного суду було скасовано.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Будь яких заяв чи клопотань від ОСОБА_7 на адресу Харківського апеляційного суду не надходило.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Кримінальне законодавство обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Зокрема, у ст.49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених, окрім іншого, ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
При цьому необхідно зауважити, що застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.
Як зазначено у п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Цією нормою права законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Пунктом 1-1 частини другої цієї ж статті визначено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Поряд з цим, за змістом ст.284 КПК України умовами для закриття кримінального провадження за вказаною підставою є невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та наявність відповідного клопотання прокурора.
Таким чином законодавцем передбачено виключення з загального правила, згідно якого у відповідності до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження не може бути закрито, зокрема у випадку вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 повідомляв слідчому про обставини нападу на нього двома невідомими особами.
Пов'язував даний напад з ситуацією, яка склалась, як він вважав у зв'язку з рейдерським захопленням підприємства ООО «Даніка.
Також повідомляв, що внаслідок отриманої травми він втратив свідомість і вважає, що фактично це був замах на його життя.
Аналогічні за змістом обставини ОСОБА_7 навів у своїй апеляційній скарзі.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_7 , який має статус потерпілого у даному кримінальному провадженні, слідству була повідомлена версія, щодо вчинення стосовно нього замаху на його життя, внаслідок яких він отримав тілесні ушкодження.
Проте в клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження від 25.10.2021 року відсутня інформація щодо перевірки вказаної версії потерпілого.
Відсутні відповідні відомості і в матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів наголошує, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно практики Європейського суду з прав людини на державу за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції покладений обов'язок провести ефективне розслідування. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування узагальнені в рішеннях у справах «Джуліані та Гаджіо проти Італії», (Giuliani and Gaggio v. Italy), заява № 23458/02, пункти 299-305, ЄСПЛ 2011 (витяги), та «Армані да Сілва проти Сполученого Королівства» (Armani Da Silva v. the United Kingdom) [GC], заява № 5878/08, пункти 231-237, від 30 березня 2016 року з подальшими посиланнями).
Таке зобов'язання провести розслідування не є обов'язком досягнення результатів, а обов'язком вжиття заходів. Не кожне розслідування обов'язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає із викладом подій скаржника. Проте воно, в принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими - до встановлення та покарання винних осіб (див. згадані рішення у справах «Джуліані та Гаджіо проти Італії» (Giuliani and Gaggio v. Italy), пункт 301, та «Армані да Сілва проти Сполученого Королівства» (Armani Da Silva v. the United Kingdom), пункт 233).
Після виникнення зобов'язання провести розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини потерпілого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов'язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (див. згадане рішення у справі «Армані да Сілва проти Сполученого Королівства» (Armani Da Silva v. the United Kingdom), пункти 231, 235 та 237).
З урахуванням наведеного, проведене слідство не можна назвати повним та ефективним, зокрема в частині відсутності перевірки версії потерпілого щодо замаху на його життя.
Така версія має бути перевірена та їй має бути надана належна, обгрунтована оцінка.
За таких обставин, подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувану ухвалу належить скасувати, постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного 09.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а кримінальне провадження повернути прокурору для вжиття заходів щодо продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного 09.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного 09.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а кримінальне провадження повернути прокурору для вжиття заходів щодо продовження досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді