Справа № 953/4823/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1132/24 Доповідач: ОСОБА_2
18 листопада 2024 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2024,-
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 .
Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування до 26.11.2024, включно, заборонивши підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв ранку наступної доби, за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу тривоги.
Покладено на підозрювану наступні обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 30.09.2024 до Київського районного суду м. Харкованадійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що СУ ГУНП в Харківській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000128 від 09.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.
26.09.2024 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.
Відмовляючи у задоволені клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання нею процесуальних обов'язків і належну поведінку може забезпечити більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2024 та постановити нову, якоюзадовольнити клопотання.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_8 та її захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на те, що ОСОБА_8 26.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК Українита на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого вважав, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Між тим, слідчим суддею не враховано вимоги п. 11 ст. 178 КПК України, а саме розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_8 , а саме 18 295 547,16 грн.
Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим та передчасним, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі пп. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Керуючись вимогами ч. 3 ст. 407 КПК України, судова колегія враховує позицією Європейського Суду з прав людини в рішенні «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v.Bulgaria), № 33977/96. наявність ризиків передбаченого пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, те що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні, серед інших, особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 в даний час є недостатнім.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, а саме: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Жодних обставин, із числа передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 не встановлено, а тому при застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути визначений розмір застави.
Виходячи з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи зазначені вище підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, дані про особу підозрюваної, його майновий та сімейний стан, тяжкість злочину та матеріальну шкоду та ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначає заставу - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот)гривень, яку апеляційний суд вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
В разі внесення застави ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти з покладанням на нього обов'язків передбачених пп. 1, 2, 3, 4, 8, ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, із встановленою періодичністю; не вилучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначено слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2024щодо застосування у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» до 26.11.2024, включно.
Визначити розмір застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот)гривень, які необхідно внести на відповідний рахунок Харківського апеляційного суду до 23.11.2024, включно.
В разі внесення покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі невнесення застави ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає взяттю під варту.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді