Провадження № 33/803/2811/24 Справа № 211/6082/24 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., захисника Рясного В.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Як зазначено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 12.09.2024 року о 02 год. 05 хв., керував транспортним засобом марки Shoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Ярослава Мудрого, буд. 88, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП..
Постановою судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати.
З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що зміст діяння наведений в протоколі не відповідає диспозиції інкримінованого правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що виражені ознаки сп'яніння ОСОБА_1 є припущенням та оціночним судженням, яке не свідчить про перебування особи в стані сп'яніння.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та така відмова не зафіксована на відеозаписі поліцейських, а поліцейський не мав права складати протокол.
Зауважує, що направлення на огляд водія виписано раніше ніж виявлено правопорушення.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відеозапису поліцейського як додаток до протоколу, не вказано пристрій на який вівся запис, відеофайли не поіменовані та не мають індивідуальних ознак, вказаний доказ не має цифрового підпису, а тому відеозапис є недопустимим доказом.
Наголошує, що відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу, передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Також відсутні достовірні дані керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, думку учасників судового розгляду, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.09.2024 серії ЕПР1 № 127587 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення. Протокол містить інформацію щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія та видачу тимчасового посвідчення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» від 12.09.2024, згідно якого огляд на стан алкогольного сп'яніння в порядку визначеному законом не проводився, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив відмову від проходження огляду; рапортом працівника поліції, в якому викладені обставини виявлення правопорушення, а саме зупинення працівниками поліції транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час розмови з яким були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; відеозаписом із місця вчинення правопорушення, на якому зафіксовано факт зупинки працівниками поліції автомобілю, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який факт керування транспортним засобом не заперечував, як і факт вживання перед цим алкоголю, підтвердивши, що вжив 1-1,5 л. пива.
Так, судом першої інстанції встановлені обов'язкові ознаки інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зокрема факт керування транспортним засобом із ознаками алкогольного сп'яніння та відмова водія від проходження відповідного огляду. При цьому, вказані обставини не заперечуються стороною захисту, а зазначається про порушення порядку проведення огляду та відсутність доказів.
На відеозаписі зафіксований рух автомобіля, з моменту зупинки вказаного автомобіля, до нього підійшов поліцейський, за кермом перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 жодного разу не зазначив, що не він керував транспортним засобом. Позицію сторони захисту щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, апеляційний суд вважає способом захисту задля спроби уникнення від адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до відеозапису поліцейських неодноразову вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 ігнорував та не висловлював жодної позиції, проте просив його зрозуміти, наголошував, що він адекватно себе поводить та здраво розцінює дійсність, також зазначив, що випив пива, оскільки поховав знайомого. Вказані дії ОСОБА_1 розцінені як відмова від проходження огляду, про що наголошено останньому, він не заперечив таку позицію поліцейських. З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки дії ОСОБА_1 свідчать про зловживання своїми правами, оскільки ним неодноразово проігноровано законна вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
Апеляційний суд зауважує, що встановлення наявності ознак сп'яніння водія є суб'єктивною думкою поліцейського за його внутрішнім переконанням, норми діючого КУпАП не встановлюють окремий вид та порядок проведення огляду для встановлення таких ознак. При цьому, сам факт наявності або відсутності перебування водія в стані сп'яніння, встановлюється проходженням відповідного огляду, а відмова від проходження такого огляду має окремий склад адміністративного правопорушення.
Твердження захисника про недопустимість відеозапису, у зв'язку із тим, що він не містить підпису ЕЦП, не заслуговують на увагу, оскільки положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відеозапис поліцейських є невід'ємною частиною протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно є додатком до нього, а тому не потребує надання окремого дозволу органів державної влади та накладання на нього електронного підпису, як окремого доказу. Більш того, норми КУпАП не зобов'язують накладання електронного підпису на надані докази до протоколу про адміністративне правопорушення.
У апеляційного суду не викликає сумніву дійсність даних, які зафіксовані на відеозаписі поліцейського, оскільки вони є логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.
Твердження захисника, що ОСОБА_1 направлення виписане раніше ніж виявлено правопорушення, апеляційний суд вважає технічною опискою у направлені, оскільки відповідно до відеозапису поліцейських ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, проходження огляду в якому передбачає наявність направлення. Крім того, направлення на проходження огляду надається безпосередньо працівнику медичного закладу, де проводиться огляд за присутності поліцейських. В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці за допомогою Драгер так і у медичному закладі, тому час зазначений у направлені не впливає на вину ОСОБА_1 у інкримінованому адміністративному правопорушенні, оскільки протокол щодо нього складений за іншими ознаками, зокрема відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення є керування транспортного засобу, наявність ознак сп'яніння та відмова водія від проходження такого, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги, що поліцейські незаконно його зупинили за порушення комендантської години, то суд зазначає, що у зв'язку з введенням воєнного стану на всій території України запроваджено комендантську годину.
Так, відповідно до порядку дотримання комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого Постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:
- перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
- тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Враховуючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в період комендантської години, то апеляційний суд вважає, що патрульні мали право зупинити транспортний засіб для перевірки документів водія та пасажирів. При цьому, не зазначення працівниками поліції в протоколі самого нормативно - правового акту який надає їм право на зупинку транспортного засобу та перевірку документів не свідчить про протизаконність даних дій.
Враховуючи викладене, під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя