печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29294/24-ц
12 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачуні О. О.,
вирішивши у підготовчому засіданні у залі суду у м. Києві питання про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Мотивуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що 21 вересня 2018 року між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір про надання відсоткової позики № ZM-01/18, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі одного мільйона доларів, які у встановлений договором строк не повернуто.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 двічі звертався до Фастівського міськрайонного суду Київської області із аналогічними позовами з тими самими вимогами до тих самих відповідачів (справи №№ 381/2870/24, 381/2187/24), які в подальшому відкликалися.
Як повідомила суду ОСОБА_2 , вона не знайома із ОСОБА_1 , жодних договорів не підписувала, дії, які вчиняються останнім, направлені на позбавлення її права власності на нерухоме майно.
01 жовтня 2024 року до суду надійшла мирова угода, за змістом якої, зокрема сторони домовилися, що загальний розмір заборгованості за договором про надання відсоткової позики № ZM-01/18 від 21 вересня 2018 року становить 1 393 904, 11 дол. США, а у рахунок погашення боргу відповідачі передають у власність позивача нерухоме майно.
Оскільки ОСОБА_2 вже тривалий час перебуває за межами України, заперечує своє знайомство та будь-які договори із Вільямом Дональдом Редферном, то у суду виникають обґрунтовані підстави вважати, що підпис, проставлений від її імені у мировій угоді, поданій до суду, їй не належить, а позивач вчиняє протиправні дії щодо позбавлення права власності ОСОБА_2 на її нерухоме майно.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частин першої, п'ятої - сьомої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Згідно з частиною першою, п'ятою статті 190 КК України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 358 КК України передбачено, що підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, спеціалістом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
За приписами підпункту а) пункту 1 частини першої статті 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: слідчі підрозділи органів Національної поліції.
У частині другій статті 40 КПК України встановлено, що слідчий уповноважений, зокрема, починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Встановлені судом обставини щодо вчинення дій направлених на заволодіння нерухомим майном, а саме:
- квартири загальною площею (кв.м): 130.6, житлова площа (кв.м): 84.8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 686417580000;
- квартири загальною площею (кв.м): 130.1, житлова площа (кв.м): 84.4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 686217980000,
можуть свідчити про ознаки суспільно небезпечного винного діяння, а тому суд вважає за необхідне в порядку статті 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу, яку для організації виконання щодо викладених в ухвалі відомостей скерувати до Головного слідчого управління Національної поліції України.
Крім того, прошу врахувати, що в матеріалах справи наявна довіреність від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , якою він уповноважив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , представляти його інтереси та яка подавала до суду відповідні процесуальні документи.
Вказана довіреність посвідчена 19 квітня 2024 року приватним нотаріусом КМНО Прокудіною Л. Д. та зареєстрована в реєстрі за № 351.
На підставі викладеного та керуючись статтями 262, 353 ЦПК України,
Повідомити Головне слідче управління Національної поліції України про обставини, викладені в цій ухвалі, для вжиття встановлених законом заходів реагування.
Встановити Головному слідчому управлінню Національної поліції України строк у двадцять днів для надання відповіді з приводу виконання окремої ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С. В. Вовк