Справа №:755/3067/24
Провадження №: 1-кп/755/838/24
"15" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, у межах кримінального провадження №12023100000001222 від 22.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження, в якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 10.01.2024 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду було продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, у разі внесення якої на підозрюваного покладені обов?язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. 16.01.2024 року ОСОБА_3 звільнено з-під варти у зв?язку зі сплатою застави.
У судовому засіданні сторона захисту клопотала про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави на менший розмір застави у сумі 608 400 гривень, або на запобіжний захід у виді особисте зобов?язання, оскільки строк дії обов?язків визначених судом закінчився, обвинувачений від суду не переховується, свідки у кримінальному провадженні заявлені тільки стороною захисту, експертні висновки вже долучені до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, сам утримує неповнолітнього сина, також постійно проживає у м. Києві та працює, а тому ризики, передбачені ст.177 КПК України, повністю відсутні.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Потерпілі та їх представник категорично заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
Прокурор щодо зменшення суми застави не заперечував, однак вважав за недоцільне змінювати запобіжний захід на особисте зобов?язання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи актуальність встановлених ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва та колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ризиків на сьогодні, суд дійшов до висновку, що вони не змінились та продовжують існувати, адже обвинувачений і дотепер має можливість вчинити дії, передбачені п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про неможливість зміни запобіжного заходу на особисте зобов?язання, яке є найбільш м?яким запобіжним заходом, суд виходить з того, чи обґрунтовується таке зменшення потребами судового розгляду та чи буде такий захід ефективним стримуючим фактором для запобігання переховування від суду або впливу на свідків.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності, бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але з урахуванням того чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.
На цій стадії судового провадження щодо обвинуваченого діють обов?язки, визначені ст.42 КПК України.
Суд констатує, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді встановленого розміру застави в сумі 908 400 гривень є достатньо дієвим і в цілому забезпечує виконання обов?язків, покладених на нього законом.
При цьому, суд приймає до уваги обставини, які зазначені у клопотанні захисника, а саме те, що під час строку дії запобіжного заходу у виді застави ОСОБА_3 покладені на нього обов?язки, передбачені ст.194 КПК України беззаперечно та своєчасно виконував у повній мірі, ніяких порушень стороною обвинувачення не зафіксовано та не доведено. Обвинувачений ОСОБА_3 демонстрував належну процесуальну поведінку, із моменту обрання запобіжного заходу пройшов проміжок часу, відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вказані обставини, дійсно частково мають місце, але самі по собі не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
За загальним правилами підставою для зміни запобіжного заходу може бути, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
За змістом клопотання захисника підставою для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов'язання є належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов?язків протягом усього строку судового розгляду та міцність соціальних зв'язків.
Однак, зазначені обставини не є для суду новими, існували на момент винесення ухвали слідчим суддею і були ним враховані при визначенні первісного запобіжного заходу та суми застави, яка була одразу сплачена заставодавцем.
Будь-яких доказів суттєвої зміни майнового або сімейного стану обвинуваченого, які б виправдовували необхідність зміни запобіжного заходу на особисте зобов?язання, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений має вищу освіту, на сьогодні працює, що свідчить про незмінність його фінансового стану, та співмірність існуючої суми застави із змістом кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Той факт, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений демонструє бездоганну процесуальну поведінку, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на нього процесуальних обов?язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається також з урахуванням розміру заподіяної шкоди.
Отже наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов?язання.
Із урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується, даних про його особу та майновий стан, визначений запобіжний захід у вигляді застави сумі 908 400 гривень є справедливим та достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не є при цьому завідомо непомірним для нього або іншого заставодавця. Отже, в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Щодо клопотання про повернення застави заставодавцю, суд вважає, що таке також задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Оскільки дія запобіжного заходу у виді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не припинена, то і в клопотанні про повернення застави заставодавцю ОСОБА_9 також слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.177, 178, 182, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1