Справа №:755/18355/24
Провадження №: 1-кп/755/1646/24
"15" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження №12024100000000744 від 24.06.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 23 червня 2024 року, приблизно о 17 год. 49 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Будівельників, у м. Києві, виїхав на регульоване світлофорними об'єктами перехрестя з вул. Вінстона Черчилля, на зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, де продовжив рух в межах третьої (крайньої лівої) смуги, з метою подальшого здійснення маневру повороту ліворуч на вул. Вінстона Черчилля.
У цей час, водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи технічно справним мотоциклом марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у зустрічному напрямку автомобілю марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах третьої (крайньої лівої) смуги руху, відносно свого напрямку руху, проїзної частини вул. Будівельників, зі швидкістю 73,80 км/год + 2,95 км/год., наближаючись до зазначеного регульованого перехрестя з вул. Вінстона Черчилля, на зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофору.
Під час руху, ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, достеменно знаючи, що повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, маючи об'єктивну змогу завчасно виявити мотоцикла марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 та дати йому дорогу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що зміна напрямку руху вліво буде безпечною та не створить небезпеки іншим водіям, загрожуючи здоров'ю громадян, на регульованому перехресті вул. Будівельників із вул. Вінстона Черчилля, у м. Києві розпочав виконання маневру повороту ліворуч, в процесі якого, виїхав у третю (крайню ліву) смугу зустрічного напрямку руху, де здійснив зіткнення з мотоциклом марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку на зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, прямо.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію мотоцикла марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було спричинено тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритої травми голови: рана (визначена клінічними лікарями як рвана, без опису морфології, довжиною до 6,0(см)) у ділянці підборіддя; перелом суглобового відростка нижньої щелепи справа; перелом нижньої щелепи в проекції симфізу.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам п.п.10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні потерпілий клопотав про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст.46 КК України, оскільки йому обвинувачений відшкодував завдані збитки в повному обсязі, крім того, він та обвинувачений примирилися.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник просили задовольнити клопотання потерпілого та не заперечували проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, оскільки завдані збитки відшкодовані.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.
Згідно ч.1 ст.283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Нормою п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України та ст.44 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У силу вимог ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України відноситься до нетяжких необережних злочинів.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся, відшкодував заподіяну шкоду та примирився з потерпілим.
Отже, судом встановлено, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст.46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та закриття цього кримінального провадження, у зв?язку з примиренням винного з потерпілим, судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження №12024100000000744 від 24.06.2024 року відносно нього - закриттю.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Водночас, відшкодування завданих збитків особою, відносно якої закривається провадження у зв?язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки умовами звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, на противагу інших випадків звільнення від кримінальної відповідальності, не передбачено обов?язкове визнання такою особою своєї вини, а, окрім того, це буде суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини /ст. 62 Конституції України, ст.17 КПК України/, що узгоджено з висновком ОП ККС Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17.
У такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загально дозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов?язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв'язку із примиренням з потерпілим на підставі ст.46 КК України, таких витрат.
Приймаючи до уваги те, що для кримінально-процесуального права як галузі публічного права є характерним спеціально-дозвільний тип правового регулювання, в основі якого лежить формула: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування та пов?язаних зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, можливе виключно в разі ухвалення обвинувального вироку.
Також, із огляду на те, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, звільнення особи від кримінальної відповідальності на будь-якій підставі і відповідно закриття кримінального провадження не може свідчити про доведеність винуватості особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини, закріплених у ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування.
Отже із огляду на те, що ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності і обвинувальний вирок судом щодо нього не ухвалений, при цьому сторона захисту не залучала жодних експертів, вважаю, що судові витрати за проведення експертиз з ОСОБА_3 не підлягають стягненню, а відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.46 КК України, ч.2 ст.284, 285, 286 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст.46 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024100000000744 від 24.06.2024 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які передано на зберігання на майданчик для тимчасового затримання транспортних засобів при ГУНП у м. Києві, за адресою: АДРЕСА_2 - повернути власникам.
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2024 року, арешт на майно, а саме: з транспортного засобу марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2024 року, арешт на майно, а саме: з транспортного засобу /мотоцикла/ марки «Geon PN-200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1