Постанова
Іменем України
25 грудня 2008 року С права № 5020-6/145
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Севастопольська міська рада;
представник відповідача , ОСОБА_1, довіреність № 3890 від 01.11.08, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
представник третьої особи, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Югрибстрой";
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 18.11.2008 року у справі № 5020-6/145
за позовом Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
до
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_3,99021)
(АДРЕСА_1, 99000)
представник відповідача (АДРЕСА_2, 99000)
3-тя особа Закрите акціонерне товариство "Югрибстрой" (Камишовське шосе, 14,Севастополь,99014)
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.11.2008 року у справі № 5020-6/145 (суддя Лазарев С.Г.) у позові Севастопольської міської ради відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення від 18.11.2008 року з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Одночасно позивач просив прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважав її безпідставною з огляду на відповідність оскарженого договору вимогам чинного законодавства та наявність не скасованого та не визнаного недійсним рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 25 грудня 2008 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Остапова А.К., Антонова І.В.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року з зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засідання судді Остапової К.А. було здійснено Ії заміну на суддю Градову О.Г.
У судове засідання 25 грудня 2008 року представники позивача та третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У серпні 2008 року Севастопольська міська рада звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.03.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем, предметом якого є оренда земельної ділянки загальною площею 0,0474 га, розташованої за адресою: місто Севастополь, пляж „Омега”, № 24, посилаючись на порушення при його укладенні статті 124 Земельного кодексу України та ст.6 Закону України „ Про оренду землі”.
Письмові заперечення відповідача проти позову обґрунтовані тим, що стаття 212 Цивільного кодексу України не може вважатись підставою для визнання договору недійсним, оскільки, згідно пункту 14.1 оскарженого договору оренди він вступає у дію після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на загальні положення про правочини та спеціальне законодавство, яким є Земельний кодекс України та Закон України „ Про оренду землі”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що на підставі рішення Севастопольської міської ради про припинення права землекористування від 05.10.2005 року № 3828 між сторонами було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець у відповідності з рішенням Севастопольської міської ради № 3828 від 05.10.2005 року надає, а орендар приймає у строкове оплатне користування земельну ділянку для реконструкції та обслуговування боулінг -центру, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, наданих для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, який знаходитися у місті Севастополі, пляж „Омега”, № 24.
Підставою для визнання договору недійсним позивач вважає наявність у рішенні від 05.10.2005 року № 3828 пункту 9, відповідно до якого пункт 6 договору вступає у дію після внесення змін в договір оренди № 139 від 12.04.2005 року, укладений між закритим акціонерним товариством „Югрибстрой” і міською радою.
У відповідності з пунктом 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про недійсність спірного договору оренди у зв'язку з тим, що пункт 6 рішення не набрав чинності відповідно до пункту 9 та визнав, що пункт 6 рішення стосується питання передачі земельної ділянки, а не укладення договору оренди, а право оренди закритого акціонерного товариства „Югрибстрой” припинилося одразу після прийняття відповідного рішення.
Отже, внесення змін до договору оренди № 139 від 12.04.2005 року є фактично оформленням а правовідносин, що вже склалися, а тому не може впливати на подальші дії щодо цієї частини земельної ділянки.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання договору від 16.03.2006 року недійсним, оскільки зміст рішення Севастопольської міської ради містить суперечності з приводу строків укладення договору оренди з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та передачею їй земельної ділянки за цим договором, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин статті 212 Цивільного кодексу України. Крім того, рішення Севастопольської міської ради від 05.10.2005 року № 3828 є чинним, тому саме суб'єкт владних повноважень, який прийняв зазначений акт, повинен нести наслідки своєї діяльності, навіть якщо вони, на його думку, є несприятливими.
З врахуванням вищенаведеного оскаржене рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.11.2008 року у справі № 5020-6/145 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді