СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ копія
Постанова
Іменем України
11 грудня 2008 року Справа № 2-30/8363-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача - Кримської республіканської рятувально-водолазної служби: Шемєтова Олена Веніамінівна, довіреність № б/н від 27.05.2008, Лучінкін Володимир Анатолійович, керівник, наказ №1 від 10.01.2008,
відповідача - Миколаївської селищної ради : не з'явився,
третьої особи - Фонду майна Автономної Республіки Крим: не з'явився,
третьої особи - Товариства рятування на водах України: Шемєтова Олена Веніамінівна, довіреність № 33 від 05.06.2008,
третьої особи - Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 29.10.2008 у справі № 2-30/8363-2008
за позовом Кримської республіканської рятувально-водолазної служби
(вул. Научна, буд.3, кв.16, смт. Аграрний, місто Сімферополь, 95000; вул.Генерала Радіонова, 13, Залізничний район, місто Сімферополь, 95026)
до Миколаївської селищної ради (вул. Радянська, 30, смт. Миколаївка, Сімферопольський р-н, 97546)
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)
2. Товариство рятування на водах України (вул. 60 років Октября, 8-124, місто Сімферополь, 95044)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:
Виконавчий комітет Миколаївської селищної ради (вул. Радянська, 30, смт.Миколаївка, Сімферопольський р-н, 97546)
про визнання рішення недійсним,
Кримська республіканська рятувально-водолазна служба звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Миколаївської селищної ради про визнання недійсним рішення від 03.08.2007, прийнятого на 17-й сесії 5-го скликання „Про припинення Кримській республіканській рятувально-водолазній службі права постійного користування земельною ділянкою, розташованою в смт. Миколаївка по вул.Морській”.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що право постійного користування вказаною земельною ділянкою підтверджено державним актом на право постійного користування землею, виданим позивачу -Кримській республіканській рятувально-водолазній службі. На спірній земельній ділянці знаходиться рятувальна станція, яка є державним майном, що підтверджується свідоцтвом, виданим Фондом державного майна Автономної Республіки Крим від 05.10.2008.
Відповідач проти позову заперечує з тих мотивів, що позивачем в матеріали справи не надано оригінала державного акту на постійне користування земельною ділянкою. Крім того, відповідач посилається на те, що Миколаївська селищна рада діяла в межах повноважень, наданих їй статтею 12 Земельного кодексу України, оскільки земельні відносини на території селищ відносяться до компетенції селищних рад.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2008 у справі № 2-30/8363-2008 (суддя Логвягіна Ю.Ю.) позов задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що Миколаївська селищна рада безпідставно припинила право постійного користування земельною ділянкою площею 0,53 га, яка розташована в смт. Миколаївка по вул. Морській Кримській республіканській рятувально-водолазній службі, рішення Миколаївської селищної ради від 03.08.2007, яке прийняте на 17-й сесії 5-го скликання „Про припинення Кримській республіканській рятувально-водолазній службі права постійного користування земельною ділянкою, розташованою в смт.Миколаївка по вул. Морській” порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому підлягає визнанню недійсним.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що така підстава припинення права користування земельною ділянкою, як зазначена у рішенні відповідача - відсутність власника на недобудовані приміщення рятувальної станції, не передбачена статтею 141 Земельного кодексу України, яка містить перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 29.10.2008.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що рішення господарським судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки позивачем в матеріали справи не надано оригіналу державного акту на постійне користування спірною земельною ділянкою.
На думку заявника апеляційної скарги, копія рішення Сімферопольської районної ради Автономної Республіки Крим від 15.12.1995 № 491 про видачу державного акту та довідка Сімферопольського районного відділу земельних ресурсів від 20.10.2008 № 995/10-02-5 про видачу такого акту, не є належним доказом права постійного землекористування.
Тому відповідач вважає висновок суду про існування державного акта таким, що не підтверджений відповідними доказами та зроблений з порушенням вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу Кримська республіканська рятувально-водолазна служба просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2008 залишити без змін.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 04.12.2008 змінено склад судової колегії, суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Розгляд апеляційної скарги був відкладний з 04.12.2008 на 11.12.2008.
У судове засідання, яке було призначене на 11.12.2008 року відповідач - Миколаївська селищна рада та треті особи - Виконавчий комітет Миколаївської селищної ради, Фонд майна Автономної Республіки Крим явку уповноважених представників сторін в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не сповістили.
Враховуючи те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача та третіх осіб - Фонду майна Автономної Республіки Крим та Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради, повідомлених належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, за наявними у матеріалах справи доказами.
Розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
03.08.2007 на 17-й сесії 5-го скликання Миколаївською селищною радою прийнято рішення „Про припинення Кримській республіканській рятувально-водолазній службі права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована в смт. Миколаївка по вул. Морській”.
Вказаним рішенням Миколаївська селищна рада припинила право постійного користування Кримській республіканській рятувально-водолазній службі вищезазначеною земельною ділянкою та дозволила виконавчому комітету Миколаївської селищної ради розробку технічної документації по землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право постійного користування на земельну ділянку площею 0,53 га під розміщення існуючого будинку рятувальної станції та вирішила прийняти на баланс Миколаївської селищної ради недобудоване приміщення рятувальної станції з наступною передачею на баланс Миколаївському комбінату комунальних підприємств.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами. Позивач вважає, що рішення Миколаївської селищної ради прийнято з порушенням норм законодавства та з перевищенням своїх повноважень, а тому просить визнати його недійсним.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, виходячи з наступного.
Підстави набуття юридичними особами права користування земельними ділянками зазначені в статті 116 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
15.12.1995 Виконавчим комітетом Сімферопольської районної ради було прийнято рішення № 491 "Про видачу державного акта на право користування землею Кримській республіканській рятувально-водолазній службі". Копія цього рішення засвідчена завідуючим архівним сектором Сімферопольської районної державної адміністрації, міститься в матеріалах справи (арк. справи 49).
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 № 561-ХІІ, який діяв на момент прийняття вказаного рішення, розпоряджались землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування та вилучали їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів могли передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Частиною першою статті 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 №561-ХІІ встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують право на земельну ділянку, є державний акт на право власності, постійного користування або договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що Кримській республіканській рятувально-водолазній станції була передана в постійне користування земельна ділянка площею 0,53 га, яка розташована на території Миколаївській селищної ради, для розміщення рятувальної станції.
На підтвердження права постійного користування земельною ділянкою позивачу був виданий державний акт 11 -КМ № 004929 від 17.01.1996, реєстраційний номер 161.
Державний акт виданий на підставі рішення Сімферопольської районної ради Автономної Республіки Крим від 15.12.1995.
В матеріалах справи міститься довідка Сімферопольського районного відділу земельних ресурсів від 20.10.2008 №995/10-02-5, в якій зазначено, що за Кримською республіканською рятувально-водолазною службою числиться земельна ділянка площею 0,53 га, яка розташована в смт. Миколаївка, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 17.01.1996, реєстраційний номер 161.
Припиняючи право постійного користування земельною ділянкою, Миколаївська селищна рада в своєму рішенні від 03.08.2007 посилається, зокрема, на статтю 141 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В своєму рішенні Миколаївська селищна рада посилається на те, що відсутній власник на недобудоване приміщення рятувальної станції, однак така підстава для припинення права користування земельної ділянки в статті 141 Земельного кодексу України відсутня.
Доказів наявності будь-якої з підстав припинення права користування земельною ділянкою, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, органом, прийнявшим спірне рішення, не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, Кримська республіканська рятувально-водолазна служба є державним підприємством, рятувальна станція в смт.Миколаївка є філією, майно, яке знаходиться на балансі позивача є державною власністю, що посвідчується свідоцтвом № 96 від 05.10.1998 (арк. справи 9).
В матеріалах справи міститься копія державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 11-КМ № 004929 від 17.01.1996, реєстраційний номер 161.
Доказів того, що позивач належним чином був позбавлений права постійного користування земельною ділянкою чи скасування державного акту відповідачем представлено не було.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Кримської республіканської рятувально-водолазної служби являються обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та їх задоволення господарським судом Автономної Республіки Крим є правомірним.
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що не був представлений оригінал державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а копія рішення Сімферопольської районної ради Автономної Республіки Крим від 15.12.1995 № 491 про видачу державного акту не є належним доказом, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Також, на підставі статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У матеріалах справи достатньо доказів для встановлення факту наявності у позивача державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги Миколаївської селищної ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2008 року у справі № 2-30/8363-2008 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Миколаївської селищної ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2008 року у справі № 2-30/8363-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис
З оригіналом згідно
головуючий суддя К.А. Остапова