Справа № 199/9589/24
(1-кп/199/709/24)
іменем України
25.11.2024 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12024053230000227 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2024, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Добропіллі, Донецької області, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, молодший сержант, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-10.06.2024 Дзержинським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 413 КК України із застосуванням ст.58 КК України, до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням 10 % (десяти відсотків) із суми грошового забезпечення в дохід держави.
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.309 КК України,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 червня 2024 року №165 молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, молодший сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок,дорожити честю i гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, молодший сержант ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов'язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі - Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, с незаконними.
Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб?єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази,нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Згідно із Списком 2 Таблиці 1 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Згідно з Таблицею №2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів Наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров?я України Ne 188 від 01 серпня 2000 року зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров?я України Ле 634 від 29 липня 2010 року, дії пов?язані з незаконним обігом психотропних речовин, PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) розміром від 0,15 г. тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
В порушення наведених вимог законодавства та нормативно - правових актів, молодший сержант ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за наступних обставин.
Так, 23 вересня 2024 року, молодший сержант ОСОБА_3 , перебуваючи в місті Добропіллі Покровського району Донецької області, проходивши біля вулиці Ізотова в гаражному масиві побачив жовто-зелений згорток, розуміючи що в згортку знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1 -феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он), яку він поклав до правого карману одягнутих на ньому джинс, тим самим незаконно придбав та почав зберігати психотропну речовину для подальшого особистого вживання, не переслідуючи мети збуту.
Того ж дня, приблизно о 18 год. 00 хв. молодший сержант ОСОБА_3 , проходячи у гаражному масиві біля АДРЕСА_2 , був зупинений працівниками поліції на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», з метою перевірки документів посвідчуючих особу, під час чого ОСОБА_3 повідомив, що в нього при собі мається особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1 -феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку він зберігає для особистого вживання без мети збуту.
23 вересня 2024 року в період часу з 18 годин 21 хвилин до 18 годин 34 хвилин, в ході проведення у встановленому законом порядку огляду місця події за адресою: в гаражному масиві біля АДРЕСА_2 , молодший сержант ОСОБА_3 добровільно надав працівникам поліції для огляду згорток з ізоляційної стрічки жовто-зеленого кольору в середині якої знаходився зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною,обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он) становить - 0,1866 г., яку молодший сержант ОСОБА_3 придбав та зберігав без мети збуту, для особистого вживання.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: - письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого, є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання. Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, як такі що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, раніше судимий.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, наявність обставин що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 71 КК України.
Враховуючи, що матеріали провадження не містять наказу командира військової частини про відрахування у дохід держави з грошового забезпечення засудженого військовослужбовця ОСОБА_3 за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 10.06.2024, 10 % (десяти відсотків) із суми грошового забезпечення в дохід держави, то зазначене покарання належить приєднати повністю.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Разом з наведеним, призначення іншого виду покарання буде досить суворим, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , та становити надмірний тягар для останнього.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000.00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 10.06.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням 10 % (десяти відсотків) із суми грошового забезпечення в дохід держави та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17 000.00 (сімнадцять тисяч) гривень, який, відповідно ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.
Речовий доказ:
-особливо небезпечну психотропну речовину вилучену у ОСОБА_3 , яка зберігається у камері схову ВП №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області (порядковий номер 821) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в сумі 1 989,75 гривень.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4