Справа №403/628/24
провадження №1-кп/403/44/24
25 листопада 2024 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі : головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024121150000143 від 23 жовтня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Устинівка
Устинівського району Кіровоградської області,
адреса місця проживання, зареєстрована у
встановленому законом порядку та фактичного
місця проживання:
АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного,
водія-акумуляторника відділення ремонту та
зарядки акумуляторних батарей військової
частини НОМЕР_1 , маючого військове звання
старшого солдата та повну загальну середню
освіту, громадянина України, раніше не
судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
В порядку ст.302 КПК України до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням гр-на ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в якому зазначене клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні. До обвинувального акта додані передбачені ч.3 ст.302 КПК України: 1) письмова заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення його з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121150000143 від 23 жовтня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, зокрема, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 31 жовтня 2024 року, що засвідчує беззаперечне визнання ним своєї винуватості.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений: згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які ним не оспорюються (зокрема щодо місця, часу та способу вчинення кримінального проступку, його наслідків, форми вини, мотивів вчинення правопорушення); беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження; ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_5 , останній згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 стосовно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (зокрема щодо місця, часу та способу вчинення кримінального проступку, його наслідків, форми вини, мотивів вчинення правопорушення); ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України (зокрема, позбавлення права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини); згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. З огляду на викладене, враховуючи пред'явлення ОСОБА_3 обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та виконання прокурором вимог ч.ч.1, 3 ст.302 КПК України, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (ч.2 ст.381 КПК України) та відповідно до положень ст.382 КПК України.
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та підтверджують встановлені судом обставини.
Так, 23 жовтня 2024 року близько 11 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на посаді водія-акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт ремонтної роти військової частини НОМЕР_2 у військовому званні солдат, в порушення вимог ст.ст.3, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи біля ферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 , в ході сварки з останнім, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, тримаючи дерев'яну палицю в руці наніс нею один удар по спині потерпілого ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді гематоми поперекового відділу хребта, синця шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
На підставі викладеного, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та добровільності його згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд, встановивши в порядку ч.2 ст.382 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, приходить до висновку, щомало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 ; це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження; його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, є встановленою та доведеною і він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
За змістом п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 являється особою раніше не судимою. На обліку Кропивницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області не перебував та не перебуває.
Обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, має військове звання старшого солдата. З 28 лютого 2015 року по 31 березня 2016 року приймав участь в антитерористичній операції.
Згідно службової характеристики ОСОБА_3 за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей зарекомендував себе посередньо. Поставлені завдання виконує, але потребує контролю. До виконання службових обов'язків ставиться задовільно. Не виявляє повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням. Правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання не дотримується. На критику та зауваження старших начальників реагує, проте не завжди робить висновки. Накази старших начальників виконує задовільно та без ініціативи. Рівень втоми до військової служби великий. В колективі авторитетом не користується. Моральна стійкість на низькому рівні.
Обвинувачений ОСОБА_3 за період проходження служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Згідно медичної характеристики обвинувачений ОСОБА_3 за станом здоров'я придатний до військової служби; поведінка адекватна, психоемоційний стан стабільний; в списку осіб, не допущених до служби зі зброєю не значиться.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття з огляду на визнання ним повністю своєї вини в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу. При цьому розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.
Майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 не свідчить про той факт, що він не має законних джерел для сплати штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.125 КК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається повідомлення останнім про наявність у нього заощаджень для сплати штрафу у визначений законом термін.
На підставі викладеного, відповідно до положень ст.65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням: ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення,яке є кримінальним проступком; особи обвинуваченого, який являється особою, раніше не судимою, за період проходження служби зарекомендував себе посередньо, його щирого каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, відсутності обставин, які обтяжують покараннята тяжких наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений ним кримінальний проступок, що виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності буде відповідним характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, даним про особу обвинуваченого, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Питання про долю речового доказу вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, а саме: витрати, пов'язані із залученням експерта, - відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.302, 368, 369, 371, 373-375, 381, 382, 392, 394, 395, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся. Після набрання вироком законної сили речовий доказ у кримінальному провадженні - дерев'яну палицю, яка під час досудового розслідування була здана до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, - знищити.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1