25 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/106/22(947/12206/22)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра В'ячеславовича
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Аленін О.Ю., Філінюк І.Г., Ярош Ф.І.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 (суддя Найфлейш В.Д.)
у справі № 916/106/22(947/12206/22)
за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2 ; 2) Державного підприємства "СЕТАМ"; 3) Суб'єкта оціночної діяльності (СОД) ОСОБА_3 ; 4) Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича;
за участю третьої особи: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів,
в межах справи № 916/106/22
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражний керуючий Шаргородський Дмитро В'ячеславович (далі - арбітражний керуючий Шаргородський Д.В.) 04.11.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/106/22(947/12206/22).
Перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Шаргородського Д.В., Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається із матеріалів справи, 20 червня 2022 року був поданий до Київського районного суду міста Одеси позов фізичної особи ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати недійсними електронні торги, які були проведені 30.12.2021 року Державним підприємством "СЕТАМ" (протокол проведення електронних торгів № 564918 по лоту № 476974) із продажу квартири (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2378144751101);
- визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме: квартири, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2378144751101), складений приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим В.Г. по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 (у складі зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2) з примусового виконання виконавчого листа № 2-1112/11, виданого 21.05.2012 Київським районним судом м. Одеси;
- визнати недійсним свідоцтво від 17.06.2022 про право власності на квартиру, за суб'єктом: ОСОБА_2 , зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за № 1598;
- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Іллічової Наталії Артемівни № 63906115 від 17.06.2022, в частині державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру за суб'єктом: ОСОБА_2 , внесення вартості нерухомого майна у розділ № 2378144751101.
Отже, предметом спору є визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію, поновлення запису про державну реєстрацію, тобто 4 вимоги немайнового характеру.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23.06.2022р. відкрито провадження в цивільній справі №947/12206/22 за вказаним позовом, а ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2022 цивільну справу № 947/12206/22 передано до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті, в провадженні якого перебуває справа № 916/106/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 прийнято справу №947/12206/22 до свого провадження за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/106/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та присвоєно справі №916/106/22(947/12206/22).
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 встановлений у розмірі 2481,00 грн.
Згідно з п.п. 2 п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 6351,36 грн ( 992,40 (2481 х 0.4) х 4 х 200% х 0.8).
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що Верховним Судом складено акт № 32.1-13/513 від 04.11.2024.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з приписами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Враховуючи викладене, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Арбітражний керуючий Шаргородський Д.В у касаційній скарзі вказує на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені при не з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, не містять посилання на позицію Верховного Суду під час наведення відповідних мотивувань, винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Проте касаційна скарга арбітражного керуючого Шаргородського Д.В. подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.
Крім того, згідно зі ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте до касаційної скарги арбітражного керуючого Шаргородського Д.В. не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачам : ОСОБА_2 та Суб'єкту оціночної діяльності (СОД) ОСОБА_3 та позивачу - ОСОБА_1 .
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги ст. 291 ГПК України і надати суду належні докази надсилання копії касаційної скарги всім учасникам провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Шаргородського Д.В. підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; а також, надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 6351,36 грн та доказів направлення копії касаційної скарги всім учасникам провадження у справі.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра В'ячеславовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/106/22(947/12206/22) залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере