25 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 910/7611/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі
за позовом Екліпс Рісорсез ГмбХ (Eclipse Resources GmbH)
до Міністерства юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП" (GMC ALLIANCE LLP),
про визнання незаконним та скасування наказу,
11.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 (повний текст складено 06.09.2024) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 910/7611/22. Вказана касаційна скарга була надіслана 09.10.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 910/7611/22 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з несплатою судового збору в установленому законом порядку і розмірі, відмовою у задоволенні клопотання про продовження строку на касаційне оскарження, а також визнанням неповажними причин пропуску цього строку; було надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду ухвалу Верховного Суду від 21.10.2024 скаржник отримав через підсистему "Електронний суд" 22.10.2024 о 13:43 год. Повідомлення про доставлення копії цієї ухвали до електронного кабінету скаржника отримано Судом 22.10.0224 о 13:53 год., а тому останнім днем для усунення недоліків було 01.11.2024.
11.11.2024 від Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, яке за своїм змістом є клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, скаржник подав також докази сплати судового збору. Вказані документи були надіслані 01.11.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.10.2024.
Розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, відповідно до положень частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, повний текст якої було складено 06.09.2024, було 26.09.2024.
Проте касаційна скарга була подана 09.10.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Разом із касаційною скаргою Міністерство юстиції України подало заяву про продовження строку на подання касаційної скарги, у задоволенні якої Верховний Суд ухвалою від 21.10.2024 відмовив. При цьому, причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені скаржником при поданні касаційної скарги, були визнані Судом неповажними, оскільки вони мають суб'єктивний характер та не ґрунтуються на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний характер.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику було запропоновано, зокрема, подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Усуваючи недоліки касаційної скарги, Міністерство юстиції України зазначає, що воно є державною установою, якій для сплати судового збору потрібен певний час. Також скаржник зазначає, що протягом 2024 року збройними формуваннями російської федерації завдаються масовані авіаційні і ракетні удари, внаслідок чого у місті Києві регулярно оголошуються повітряні тривоги, під час яких працівники перебувають в укриттях та не здатні виконувати свої професійні обов'язки.
Розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Верховний Суд зазначає, що обставини, викладені у клопотанні Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, не є причинами, які об'єктивно унеможливили вчасне звернення з касаційною скаргою.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Щодо посилання скаржника на постійні обстріли з боку російської федерації, зокрема, міста Києва, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не тільки скаржник перебуває під впливом вказаних наслідків збройної агресії проти України, а й інші учасники цієї справи - позивач та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Власне, місцерозташуванням Верховного Суду також визначено місто Київ. Отже, всі перебувають в рівних умовах, тому наведені посилання скаржника є необґрунтованими. При цьому скаржник не зазначає, яким чином наслідки збройної агресії проти України призвели до неможливості своєчасного подання касаційної скарги. Враховуючи викладене, скаржником не наведено обґрунтованих причин пропуску строку, які би вплинули саме на нього, та спричинили пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, об'єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення Міністерства юстиції України, обставин, пов'язаних із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання касаційної скарги, у клопотанні про поновлення строку не наведено.
Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку, передбаченого чинним процесуальним законодавством.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об'єктивно непереборними, і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на касаційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб'єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності.
Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 910/7611/22 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 910/7611/22.
2. Матеріали касаційної скарги повернути Міністерству юстиції України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. А. Зуєв
Ю. Я. Чумак