Справа № 320/9599/22
про залишення апеляційної скарги без руху
25 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї від 31 травня 2022 року №205 про визнання довідки №59657 від 09 вересня 1991 року про евакуацію ОСОБА_1 з м. Чорнобиль необґрунтованою та її відкликання, про встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 від 11 лютого 1993 року;
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 14 липня 2022 року №45-22 щодо не підтвердження ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з числа осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження категорії 2, визнання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 (вкладка № НОМЕР_3 від 22 січня 2008 року) виданим необґрунтовано та про вилучення посвідчення;
- зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію провести ОСОБА_1 заміну посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 (вкладка НОМЕР_4 від 22 січня 2008 року) на посвідчення нового зразка.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року повернуто вперше подану Київською обласною державною адміністрацією у червні 2023 року апеляційну скаргу з підстав не сплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 12 жовтня 2023 року вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 18 травня 2023 року, повний текст оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету Київської обласної державної адміністрації 19 травня 2023 року о 12:56 год, тобто з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України 19 травня 2023 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої, з урахуванням вихідних днів було 19 червня 2023 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 12 жовтня 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки не мав можливості вчасно сплатити судовий збір. Додатково зазначив про те, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Київською обласною державною адміністрацією апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків.
У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 18 вересня 2023 року повернув Київській обласній державній адміністрації вперше подану апеляційну скаргу. Таким чином, відповідач мав достатній встановлений законодавством строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 та постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року по справі №580/2698/20.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що повний текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги доставлений до електронного кабінету Київської обласної державної адміністрації 18 вересня 2023 року о 20:31 год., водночас Київська обласна державна адміністрація повторно направила апеляційну скаргу через три тижні, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості в апеляційному перегляді судового рішення.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на те, що предметом спору в частині оскарження є визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2022 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2977,20 грн. (2481,00 грн. х 0,4 х 2 х 150%).
Водночас апелянтом до апеляційної скарги надано платіжну інструкцію від 02 жовтня 2023 року №593 про сплату судового збору в розмірі 1488,60 грн. Отже з урахуванням раніше сплаченого судового збору апелянту належить доплатити 1488,60 грн.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення;
- документу про доплату судового збору на суму 1488,60 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Київської обласної державної адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова