Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк
25 листопада 2024 р. Справа № 440/9076/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2024, по справі № 440/9076/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного реагування на заяви ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заявах ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів;
- визнати протиправною та скасувати відмову в наданні довідки ОСОБА_1 про надання довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з урахуванням відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 липня 2024 року за вих. № 1/15125;
- визнати протиправною відмову в наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням, вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини;
- зобов'язання надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі з інвалідністю в наслідок війни;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді та невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним в заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 18 червня 2024 року, поданої через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-17424291 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, реєстраційний № ФИ-17424291 від 18 червня 2024 року та вжити заходи реагування з урахуванням обставин встановленим;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним в заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 18 червня 2024 року, поданої через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-17424278 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, реєстраційний № ФИ-17424278 від 18 червня 2024 року та вжити заходи реагування з урахуванням обставин встановленим;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним в заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26 червня 2024 року, поданої через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-17462082;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, реєстраційний № ФИ-17462082 від 26 червня 2024 року та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з порушенням ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказував, що відповідачем надано незаконну відповідь на заяву позивача Вх. Ф-561 від 21 червня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на подані позивачем заяви від 18 червня 2024 року № ФИ-17424291, № ФИ-1742427826 та від 26 червня 2024 року ФИ-17462082 апелянту не надано відповіді, що суперечить вимогам Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів та суперечить ст.40 Конституції України та вимогам Закону України «Про звернення громадян».
Зауважував, що зазначених вище обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини та є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві.
На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 через систему Урядовий контактний центр Урядова "Гаряча лінія" 1545 подав звернення від 18.06.2024 реєстраційний номер ФИ-17424291, ФИ-17424278 та від 26.06.2024 реєстраційний номер ФИ-17462082, які адресовані Міністерству оборону України.
Разом з тим, позивач засобами електронної пошти подав заяву від 18.06.2024 року (вх. №Ф-561 від 21 червня 2024 року), яка адресована Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/15125 від 05.07.2024 у відповідь на заяву Вх. Ф-561 від 21 червня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі того, що він визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю (п. 2 ч. 1 ст. 23), позивачу повідомлено про те, що йому для отримання відстрочки від мобілізації необхідно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройти процедуру уточнення військово-облікових даних, представити оригінали документів, які підтверджують перебування на військовому обліку, а також документів, що надають право на відстрочку. Написання заяви про надання відстрочки здійснюється особисто заявником із заповненням відповідного бланку, який затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, під свій особистий підпис, при наявності повного пакету документів.
Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 допущено бездіяльність щодо неналежного розгляду звернень від 18.06.2024 та 26.06.2026 ОСОБА_1 та надано незаконну відповідь на заяву про надання відстрочки позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Частиною першою статті 7 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Статтею 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Порядок функціонування Єдиної системи опрацювання звернень визначений Положенням про Єдину систему опрацювання звернень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 976 (далі - Положення № 976).
Відповідно до абз. 2, 3 п. 1 Положення № 976 єдина система складається із суб'єктів, які за допомогою засобів телекомунікації забезпечують за принципом «єдиного вікна» належне реагування органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, державних колегіальних органів (далі - органи), на звернення громадян, фізичних осіб - підприємців, підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування.
До суб'єктів Єдиної системи належать державна установа «Урядовий контактний центр» (далі - Урядовий контактний центр), регіональні контактні центри Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя (далі - регіональні контактні центри), контактні центри та довідкові телефонні лінії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, державних колегіальних органів, приймальня Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 6 Положення № 976 Урядовий контактний центр, зокрема, координує діяльність суб'єктів Єдиної системи; приймає звернення, що надійшли за допомогою засобів телефонного зв'язку на урядову «гарячу лінію» або з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, веб-сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України чи у паперовій формі, та здійснює реєстрацію, попередній розгляд і передачу органам відповідно до компетенції; надає необхідні роз'яснення, довідкову інформацію за допомогою засобів телефонного зв'язку або з використанням Інтернету, а також відповіді на звернення з питань, що не потребують розгляду органами.
Відповідно до пункту 7 Положення № 976 контактні центри забезпечують: 1) прийняття звернень за допомогою засобів телекомунікації; 2) реєстрацію звернень в Єдиній електронній базі даних звернень; 3) попередній розгляд звернень та передачу їх засобами програмно-технічного комплексу Єдиної системи на розгляд органам відповідно до компетенції; 4) надання необхідних роз'яснень та довідкової інформації за допомогою засобів телекомунікації у відповідь на звернення з питань, що не потребують розгляду органами.
Із матеріалів справи встановлено, що 18.06.2024 та 26.06.2024 ОСОБА_1 через систему Урядовий контактний центр Урядова «Гаряча лінія» 1545 подав звернення за реєстраційними номерами ФИ-17424291, ФИ-17424278 та ФИ-17462082 відповідно, які адресовані Міністерству оборони України.
Позивачем зазначено у графі звернень ФИ-17424278 та ФИ-17462082 «Текст звернення» зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та у графі звернення ФИ-17424291 «Текст звернення» зазначено «Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Разом з тим, враховуючи наведене вище правове регулювання, зазначені звернення підлягали передачі саме Міністерству оборони України, яке в свою чергу було уповноважено або розглянути такі звернення, або направити їх для розгляду відповідним державним органам за належністю.
При цьому, зазначення в графі «Текст звернення» наступного тексу: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 » не вказує на те, що це звернення було адресовано та підлягало передачі до ІНФОРМАЦІЯ_1 та голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матеріали справи не містять належного підтвердження фактів передачі вказаних звернень ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та голові ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" та Положення № 976 для їх розгляду по суті.
Відтак, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного реагування на зазначені заяви позивача.
При цьому правова оцінка фактів непередачі Урядовим контактним центром Урядової "гарячої лінії" 1545 до уповноваженого органу відповідно до компетенції або передачі за неналежністю звернень ОСОБА_1 (реєстраційний номер ФИ-17424291 від 18.06. 2024, реєстраційний номер № ФИ-17424278 від 18.06.2024, реєстраційний номер №ФИ-17462082 від 26.06.2024 року) в межах даної справи не надається, оскільки не є предметом розгляду справи.
З огляду на наведе, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування відмови у наданні ОСОБА_1 довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з урахуванням відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 липня 2024 року за вих. № 1/15125; визнання протиправною відмови в наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини; зобов'язання надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі з інвалідністю в наслідок війни, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 та триває по теперішній час.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У відповідності до абзац 1 частини 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Також абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом другим частини першої статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6 - 12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Згідно із абзацом 1 пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з поміж іншого, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Абзацом дев'ятим пункту 11 Положення № 154 встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Згідно з пунктом 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок №560)
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Абзацами 1-3 пункту 57 Порядку №560 передбачено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з абзацом першим пункту 58 зазначеного Порядку за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 59 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Абзацами 1-8 пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 11 зазначеного пункту передбачено, що у разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Таким чином, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати особисто паспорт громадянина України, військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як встановлено судовим розглядом, що 18.06.2024 позивач засобами електронної пошти подав заяву (вх. №Ф-561 від 21 червня 2024 року), яка адресована Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до приписів абзацу 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку. До вказаної заяви додав документи на підтвердження наявності підстав для надання такої відстрочки.
У відповідь на заяву листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/15125 від 05.07.2024 Вх. Ф-561 від 21 червня 2024 року позивачу повідомлено про те, що йому для отримання відстрочки від мобілізації необхідно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройти процедуру уточнення військово-облікових даних, представити оригінали документів, які підтверджують перебування на військовому обліку, а також документів, що надають право на відстрочку. Написання заяви про надання відстрочки здійснюється особисто заявником із заповненням відповідного бланку, який затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, під свій особистий підпис, при наявності повного пакету документів.
З огляду на наведене вище правове регулювання, колегія суддів доходить висновку, що з урахуванням підпункту 8 пункту 1 Порядку №1487 та пункту 58 Порядку № 560 відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, яка полягала у неналежному розгляді заяви та ненаданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач особисто не з'явився до відповідача та не надав паспорт громадянина України, військово-обліковий документ, що посвідчує особу військовозобов'язаного і визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, та документи, що підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідач не мав підстав для прийняття будь-якого рішення по суті звернення з приводу відстрочки.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 по справі № 440/9076/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло