25 листопада 2024 р. Справа № 480/3436/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 26.06.24 по справі № 480/3436/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення з 02.01.2024 року переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 02.01.2024 року переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788- ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме досягнення 55 років, 02.01.2024 року позивач подав до Глухівського сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракторист-машиніст, додавши необхідні документи. Водночас із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший та розпискою-повідомленням, зокрема, надавалась і довідка № 49 від 20.12.2023 року, яка видана ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" на заміну довідки № 30 від 06.09.2023 року.
Рішенням № 184050006278 від 04.01.2024 року позивачу відмовлено в переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракторист-машиніст відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в довідці від 06.09.2023 року № 30 не відображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати та у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи трактористом-машиністом 20 років.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2024 №184050006278.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 за посадою тракториста- машиніста.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що приписами пункту 4.10 Порядку №22-1, визначено, що електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації) фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Також посилався на те, що судом першої інстанції не враховано приписи пункту 20 Порядку №637, яким визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом першої інстанції не враховано те, що до пільгового стажу позивача не можуть бути зараховані періоди роботи, оскільки в акті перевірки достовірності та обгрунтованості відомостей, поданих для перерахунку (призначення) пенсії від 05.10.2023 №1800-1006-1/8297 за період роботи з 01.03.1991 по 29.01.2008 встановлено, що інформацію в довідці від 06.09.2023 №30 підтверджена частково, не віображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Отже наданими для перевірки документами неможливо підтвердити зайнятість в сільськогосподарському виробництві.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку в Головому управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та одержує пенсію по інвалідності.
02 січня 2024 року позивач звернувся до Глухівського сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (а. с. 13).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 184050006278 від 04.01.2024 року позивачу відмовлено у переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначено, що згідно акту від 05.10.2023 № 1800-1006-1/8297 перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії за період робот з 01.03.1991 по 29.01.2008 встановлено, що інформація в довідці від 06.09.2023 № 30 частково підтверджена перевіреними документами, а саме не відображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Наданими для перевірки документами неможливо підтвердити безпосередню зайнятість в сільськогосподарському виробництві. Стаж роботи на посаді тракториста-машиніста становить 15 років 8 місяців (а. с. 19).
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2024 №184050006278; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 за посадою тракториста- машиніста та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до пункту 3 частини другої 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із незарахуванням пенсійним органом періоду роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 до страхового стажу на підставі поданих документів та, як наслідок, відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зокрема, згідно змісту рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.01.2024 №184050006278, до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 трактористом, оскільки відсутня підтверджуюча довідка про безпосередню зайнятість в сільськогосподарському виробництві (а.с.19 звор.бік).
Проте вказане твердження пенсійного органу є безпідставним, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.14-15) встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема:
з 03.01.1991 прийнятий на посаду тракториста тракторної бригади №2 "Колхозу ім.Чапаєва";
29.01.2008 звільнений з ТОВ "Агрофірми ім.Чапаєва" за власним бажанням у зв'язку з переходом на іншу роботу, згідно ст.38 КЗпП.
З розрахунку страхового стажу позивача вбачається, що до спеціального стажу на посаді тракториста пенсійним органом не зараховано період його роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 (а.с.20).
Разом з тим, згідно довідки ТОВ "Агрофірми ім.Чапаєва" від 20.12.2023 №49 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01.03.1991 року по 29.01.2008 року працював повний робочий день в ТОВ "Агрофірма Ім.Чапаєва" та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, протягом повного польового періоду в рослинництві за посадою тракторист.
Періоди роботи позивача трактористом, зазначені у наданих довідках, узгоджуються із записами у трудовій книжці колгоспника.
Таким чином, записами в трудовій книжці та зазначеною довідкою підтверджено стаж роботи позивача трактористом у спірний період.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно не враховано періоди роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 на посаді тракториста, відтак пенсійний орган дійшов хибного висновку про відсутність у позивача достатнього спеціального стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.03.1991 по 29.01.2008 працював трактористом, зайнятим у сільськогосподарському виробництві, що є підставою для зобов'язання відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати вказаний період до пільгового стажу.
Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог позивача та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 за професією, посадою тракториста- машиніста.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточно рішенням в судовому провадженні (рішення від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України", від 13.02.2011 року у справі Чуйкіна проти України).
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 абз.10).
Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, мас бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки, в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області прийнято рішення від 04.01.2024 №184050006278, відтак для повного та ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про вихід за межі позовних вимог шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.01.2024 №184050006278 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Стосовно доводів апелянта про те, що орган який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи, і у випадку зобов'язання його судом вчинити певні дії, як то зарахувати певні періоди до стажу, повторно розглянути заяву або призначити пенсію, цей орган позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсійної справи, а тому рішення в такому випадку буде неможливо виконати, колегія суддів зазначає наступне.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.
Таким чином, у зв'язку із вказаними обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно зобов'язав саме Головне управління ПФУ в Донецькій області зарахувати позивачу пільговий стаж, відповідно повторно розглянути заяву позивача про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах.
Стосовно посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано те, що до пільгового стажу позивача не можуть бути зараховані періоди роботи, оскільки в акті перевірки достовірності та обгрунтованості відомостей, поданих для перерахунку (призначення) пенсії від 05.10.2023 №1800-1006-1/8297 за період роботи з 01.03.1991 по 29.01.2008 встановлено, що інформація в довідці від 06.09.2023 №30 підтверджена частково, не віображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.
З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії та додатків до неї, встановлено, що позивачем до вказаної заяви надавалась довідка про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій №49 від 20.12.2023.
Вказана довідка містить інформацію про періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, а саме зазначено, що позивачу надавались відпустки без збереження заробітної плати з 18.07.2006 по 24.07.2006 (наказ №75 від 18.07.2006); з 16.11.2006 по 30.11.2006 (наказ №105 від 16.11.2006); з 13.06.2007 по 22.07.2007 (наказ №54-в).
З огляду на що, колегія суддів вважає вказані вище доводи апелянта спростованими доказами наявними в матеріалах справи.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 480/3436/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова