25 листопада 2024 р. Справа № 520/9861/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В.) по справі № 520/9861/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 та скасувати рішення від 27.03.2024 року №204950019912 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у Кіровоградській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно з пунктом "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи у ПАТ "Концерн Стирол" та періоди, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 : 25.06.1984 р. по 31.07.1992 р. - на посаді електрослюсаря в цеху прямого синтезу по ремонту ПТК та АТП по п'ятому розряду (загально - 8 років, 1 місяць та 6 днів); 01.08.1992 р. по 31.03.1993 р. - на посаді слюсаря 4 (згодом 5-го) розряду (загально - 7 місяців та 27 днів); 01.04.1993 р. по 30.11.1993 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 7 місяців та 29 днів); 01.12.1993 р. по 31.08.1994 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 9 місяців); 01.09.1994 р. по 10.12.1996 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально 2 роки, 3 місяці та 8 днів); 25.12.2001 р. по 02.01.2002 р. - на посаді апаратчика по виробництву контакної сірної кислоти 3 розряду в ПАТ "Концерн Стирол" (загально 8 днів).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.03.2024 р. №204950019912 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи у ПАТ "Концерн Стирол" та періоди, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 : 25.06.1984 р. по 31.07.1992 р. - працював на посаді електрослюсаря в цеху прямого синтезу по ремонту ПТК та АТП по п'ятому розряду в ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 8 років, 1 місяць та 6 днів); 01.08.1992 р. по 31.03.1993 р. - працював на посаді слюсаря 4 (згодом 5-го) розряду в ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 7 місяців та 27 днів); 01.04.1993 р. по 30.11.1993 р. - працював на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 7 місяців та 29 днів); 01.12.1993 р. по 31.08.1994 р. - працював на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 9 місяців); 01.09.1994 р. по 10.12.1996 р. - працював на посаді працював на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально 2 роки, 3 місяці та 8 днів); 25.12.2001 р. по 02.01.2002 р. - працював на посаді апаратчика по виробництву контакної сірної кислоти 3 розряду в ПАТ "Концерн Стирол" (загально 8 днів) та ухвалити відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 484,48 грн. Решту судових витрат залишити за позивачем.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про правомірність рішення пенсійного органу про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ОСОБА_1 не має необхідного страхового ( 25 років) та пільгового стажу (не менше 10 років на шкідливих роботах) для призначення пенсії , оскільки його страховий стаж становить 7 років 10 місяців 16 днів, пільговий стаж за Списком № 1 не визначено.
Також , судом не вірно надано оцінку трудовій книжці позивача, яка має недоліки. Проте, пенсійним органом правомірно до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_2 ), оскільки вона заповнена з порушенням Інструкції, зокрема на титульному аркуші в записі про виправлення не зазначено, що саме виправлено, не вказано дату документу, на підставі якого внесено зміни.
До того ж, до страхового та пільгового стажу за Списком №1 не враховано періоди роботи на підставі довідки ПАТ "Концерн Стирол" від 14.04.2017 Ме08/к-47, оскільки вона видана підприємством, що розташоване на непідконтрольній Україні території та за відсутності даних про перереєстрацію даного підприємства. Також у довідці в періоді з 25.06.1984 по 31.07.1992 наявне посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які вже не діяли на період роботи.
Отже, право на призначення пенсії відповідно до абз. 1 п.2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Закону позивач не має у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 01.03.2024 звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав військовий квиток, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про відкритий рахунок в банку, документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії, трудову книжку. (а.с.16)
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.03.2024р. №204950019912 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність у позивача необхідного страхового та пільгового стажу .
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки на титульному аркушів записі про виправлення не зазначено, що саме виправлено, та не вказано дату документу, на підставі якого внесено зміни.
Також, до страхового та пільгового стажу за Списком №1 не враховано періоди роботи, зазначені в довідці ПАТ "Концерн Стирол" від 14.04.2017р. №08/к-47, оскільки підприємство, яке видає довідку знаходиться на непідконтрольній Україні території та відсутні дані про перереєстрацію даного підприємства. Також у довідці в період з 25.06.1984р. по 31.07.1992р. наявне посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які вже не діяли на період роботи.(а.с. 12).
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за наявність недоліків при заповнені трудової книжки несе роботодавець, а не працівник, трудова книжка є належним доказом в підтвердження трудового стажу позивача. Також відповідачем безпідставно не враховано довідка ПАТ " Концерн Стирол", оскільки позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України, отже, порушені права позивача на соціальний захист підлягають відновленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Підпунктом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно пп. 2 Постанови КМУ №202 від 31.03.1994 до Списку №1 підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності
газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів);бурильники свердловин (підземні);гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Судом встановлено, та підтверджується записами трудової книжки , що позивач працював в ПАТ "Концерн Стирол" в період з :
- 25.06.1984 р. по 31.07.1992 р. - на посаді електрослюсаря в цеху прямого синтезу по ремонту ПТК та АТП по п'ятому розряду (загально - 8 років, 1 місяць та 6 днів);
- 01.08.1992 р. по 31.03.1993 р. - на посаді слюсаря 4 (згодом 5-го) розряду (загально - 7 місяців та 27 днів);
- 01.04.1993 р. по 30.11.1993 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 7 місяців та 29 днів);
-01.12.1993 р. по 31.08.1994 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально - 9 місяців);
-01.09.1994 р. по 10.12.1996 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол" (загально 2 роки, 3 місяці та 8 днів);
- 25.12.2001 р. по 02.01.2002 р. - на посаді апаратчика по виробництву контактної сірної кислоти 3 розряду в ПАТ "Концерн Стирол" (загально 8 днів).
В спірні періоди діяли списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1: "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" затверджені постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (чинна з 22.08.1956 року по 01.01.1992 року); "Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей дающих право на льготное пенсионное обеспечение" затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 (чинна з 01.01.1992 року по 11.03.1994 року); «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 року №162 (чинна з 11.03.1994 року по 16.01.2003 року).
Судом встановлено, що посади, які обіймав позивач у спірний період віднесені до Списку №1, що не заперечується відповідачем.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови зарахувати у страховий стаж період роботи, зазначений у трудовій книжці ( НОМЕР_2 ), з підстав наявності в ній недоліків, а саме: на титульному аркуші в записі про виправлення не зазначено, що саме виправлено, не вказано дату документу, на підставі якого внесено зміни, колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі по тексту Порядок № 383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Також, згідно з п.20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Таким чином, лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тому збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.10.2019 року у справі №234/4585/17, від 25.04.2019 року у справі №159/4178/16-а.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що надана позивачем до пенсійного органу та до суду трудова книжка серії НОМЕР_1 у хронологічному порядку містить записи про його трудову діяльність із зазначенням посад, періоду роботи, переміщення в межах підприємства, а також звільнення з роботи з посиланням на розпорядчі документи.
Так, у спірні періоди позивач працював на наступних посадах:
- з 25.06.1984 р. по 31.07.1992 р. - на посаді електрослюсаря в цеху прямого синтезу по ремонту ПТК та АТП по п'ятому розряду в ПАТ "Концерн Стирол";
- з 01.08.1992 р. по 31.03.1993 р. - на посаді слюсаря 4 (згодом 5-го) розряду в ПАТ "Концерн Стирол";
- з 01.04.1993 р. по 30.11.1993 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол";
- з 01.12.1993 р. по 31.08.1994 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол";
- з 01.09.1994 р. по 10.12.1996 р. - на посаді слюсаря КИПиА заводу ПАТ "Концерн Стирол";
- з 25.12.2001 р. по 02.01.2002 р. -на посаді апаратчика по виробництву контакної сірної кислоти 3 розряду в ПАТ "Концерн Стирол".
Наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Так, згідно із пп. 2.2 п. 2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу .
Відповідно до пп. 2.11 п. 2 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
За приписами пп. 2.12 п. 2 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пп. 2.4. п.2 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Аналогічні положення щодо правил заповнення трудових книжок містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. № 162, яка була чинна на момент внесення відповідних записів.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції відповідальним за заповнення трудової книжки, у тому числі внесення до неї записів, є підприємство роботодавець.
Суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
У постанові від 30.09.2021р. по справі №300/860/17 Верховний Суд дійшов висновку, що загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.10.2019 року у справі №234/4585/17, від 25.04.2019 року у справі №159/4178/16-а.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 11.05.2022 року у справі №120/1089/19-а та від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Доводи апелянта щодо правомірного не врахування довідки ПАТ "Концерн Стирол" від 14.04.2017 Ме08/к-47, оскільки підприємство, що її видало знаходиться на непідконтрольній Україні території та відсутні дані про перереєстрацію даного підприємств, колегія суддів вважає необгрнутованими.
Так, судом встановлено, що на підтвердження роботи позивачем надано до пенсійного органу уточнюючу довідку від ПАТ "Концерн Стирол" від 14.04.2017р. про роботу позивача повний робочий день на Горловському ВАТ " Концерн Стирол" за період з 25.06.1984 по 31.07.1992 , з 01 серпня 1992 до 21 серпня 1992, з 23 травня 1995 до 01 липня 1998.(а.с.11).
Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Колегія суддів зазначає, що трудова книжка позивача містить відомості щодо режиму роботи (повний робочий день), а тому наявність уточнюючих довідок в даному випадку не є обов'язковою.
Крім того, при вирішення справи суд враховує, що у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туречини" (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), "Кіпр проти Туреччини" (рішення від 10 травня 2001 року) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
Таким чином колегія судів вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.07.2019 (справа № 654/1278/17), від 18.03.2020 (справа № 243/6299/17), від 03.06.2021 (справа № 264/1627/17) і колегія суддів застосовує його у справі, що розглядається.
Крім того, відомості, відображені в довідці, підтверджені записами трудової книжки, яка в силу приписів ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення від 27.03.2024 р. №204950019912 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для його скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/9861/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова