Ухвала
Іменем України
8 вересня 2008 року Справа № 2-29/2390-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 18 червня 2008 року у справі № 2-29/2390-2008А
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)
до Приватного підприємства "Юк-Трейд" (вул. Таврійська, 11-86, Красноперекопськ,96000)
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-агро" (Перещепине, Новомосковський р-н, Дніпропетровська область,51220)
про визнання угод недійсними
Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів - Приватного підприємства “Юк-Трейд”, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” про визнання недійсними угод з продажу товарів.
Позовні вимоги засновані на положеннях статті 203 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України та мотивовані тим що взаєморозрахунки з Приватним підприємством “Юк-трейд” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” не проводились, податкові накладні загалом на суму 364419,55грн., сума ПДВ по яких була включена Приватним підприємством “Юк-трейд” в податковий кредит, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” не виписувались.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” просило позов задовольнити, посилаючись на те, що ним не виписувалися податкові накладні пов'язанні з розрахунками з Приватним підприємством “Юк-трейд” та не укладалися ніякі угоди.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають істотне значення для справи, а також порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
До апеляційної скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції приєдналось також Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-агро" та просило судову колегію апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції.
В судове засідання призначене до слухання на 8 вересня 2008 року, представники сторін не з'явились. Від Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на адресу суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи, однак, вказане клопотання не було прийнято до уваги судовою колегією, оскільки було отримано апеляційною інстанцією лише о 11год. 25хв., тобто вже після розгляду справи по суті (слухання справи було призначено на 10год. 15хв.).
Розглянувши матеріали справи в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
В ході проведення виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питання дотримання Приватним підприємством “Юк-Трейд” вимог податкового, іншого законодавства за період з 26.12.2005 по 30.09.2006, Державною податковою інспекцією було встановлено, що в податковому і бухгалтерському обліку Приватного підприємства “Юк-Трейд” відображені операції по взаєморозрахунках з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” на суму 364419,55грн. без ПДВ (ПДВ склав 72883,92грн.).
У зв'язку з чим, для підтвердження обґрунтованості віднесення сум ПДВ в податковий кредит і правомірності включення витрат до складу валових, позивачем був спрямований запит №622/7/23-0 від 02.03.2007 до Ново московської об'єднаної державної податкової інспекції про проведення зустрічної перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” яке згідно наданих Приватним підприємством “Юк-Трейд” до перевірки документів знаходилось з ним в господарських взаєминах.
На підставі запиту позивача, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією були направлені на адресу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції листи-повідомлення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” від 06.02.2007, в яких зазначено, що взаєморозрахунки з Приватним підприємством “Юк-трейд”, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” не проводились, податкові накладні не виписувались.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, яка підлягає поверненню платникові податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", окрім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податків права на податковий кредит по податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще і такої підстави, як сплата платником податків в звітному періоді відповідних сум.
Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 вказаного Закону, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно цьому Закону.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, витікає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 1, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податків, як особи, який згідно Закону зобов'язаний здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, який платиться покупцем (пункт 1.3 статті 1 Закону).
Позивач посилається на те, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Однак, судова колегія вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, виходячи з наступного.
Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" № 3 від 28.04.1978, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до пункту 3.2. Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999, за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.
Судова колегія встановила, що ні в позовній заяві, ні в додатках до позовної заяви не зазначено: якого числа укладені спірні угоди, їхні номери, номенклатури, кількість товарів, які повинні були бути поставлені.
При цьому судова колегія враховує доводи відповідача -Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро”, що жодні угоди (правочини) ніколи не укладалися ним з Приватним підприємством “Юк-Трейд”, ні усні ні письмові та в будь-які правовідносини Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” з Приватним підприємством “Юк-Трейд” не вступало.
Так позивач не зазначив, які саме правочини були укладені, які правові наслідки були обумовлені ними, що передбачав зміст зобов'язань між сторонами і чи взагалі мав місце факт укладення таких правочинів між відповідачами у справі.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи відсутність між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” і Приватним підприємством “Юк-Трейд” будь яких правочинів, то відповідно Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-агро” не вчиняло і не мало за намір вчиняти дії спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків спрямованих на виконання угод, яких не існує.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач не зазначив, які саме угоди мають бути визнані судом недійсними. Позивач також не надав суду доказів, що підтверджують укладення таких угод і їх існування.
При викладених обставинах, судова колегія вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно з'ясованих обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року у справі № 2-29/2390-2008А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді