Ухвала
Іменем України
03 вересня 2008 року Справа № 2-31/6303-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Багомолов Л.Ф. дов. б/н від 05.06.2008 року;
відповідача: Шишмарьов А.Д. дов. № 01-01/2972 від 16.10.2006 року; Малухина В.О. дов. № 01-01/125 від 17.01.208 року;
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" та Ради міністрів Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Привалова А.В., суддів Іллічова М.М., Осоченко І.К.) від 05 серпня 2008 року у справі № 2-31/6303-2008А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (вул. О. Дашковича, 20, м.Черкаси, 18000);
в особі Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (вул. К. Маркса, 23а/7,Сімферополь,95000)
до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, м.Сімферополь, 95000)
про спонукання до виконання певних дій
Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД” звернулась до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Ради міністрів АР Крим про зобов'язання прийняти рішення про видачу ліцензії з організації та утримання гральних закладів Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Сінніс.ЛТД”, а також копії вказаної ліцензії гральним залам філії.
Уточнивши позивні вимоги, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Ради міністрів АР Крим по видачі ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів товариству з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД”, зобов'язати Раду міністрів АР Крим видати ліцензію та копії ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів Товариству з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД”.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Ради міністрів АР Крим з приводу прийняти рішення про видачу ліцензії з організації та утримання гральних закладів Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Сінніс.ЛТД”, при тому, що всі необхідні документи та погодження були податні, строк для прийняття рішення сплив.
Постановою господарського суду АР Крим від 05.08.2008 року у справі № 2-31/6303-2008А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Сімферопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Ради Міністрів АР Крим щодо видачі позивачеві ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів в АР Крим, зобов'язав Раду Міністрів АР Крим видати відповідну ліцензію та копію ліцензії.
Частково не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить внести зміни у резолютивну частину постанови господарського суду першої інстанції пунктом про відшкодування витрат представника у зв'язку з прибуттям у судове засідання, а також доповнити резолютивну частину пунктом про дозвіл ТОВ „Сінніс, ЛТД” працювати на території АР Крим на підставі ліцензії Міністерства фінансів України.
01.09.2008 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Ради міністрів АР Крим також надійшла апеляційна скарга, в якій відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" відмовити.
Відповідач зазначає, що Рада міністрів АР Крим являється колегіальним органом, у зв'язку з чим, зобов'язання її до прийняття певного рішення є порушенням вимог статей 4, 18 нормативно-правового акту АР Крим „Про Раду міністрів Автономної республіки Крим”.
У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. та зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплава Л.М., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Антонову І.В. та Градову О.Г.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або внесення змін до оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2006 року, відповідно до положень Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, товариству з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД” було видано ліцензію серії АВ № 082959 строком дії з 04.05.2006 року до 03.05.2011 року на право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, діяльність з організації та проведення азартних ігор в казино) (а.с.15).
11.10.2007 року Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД” звернулась до Ради міністрів АР Крим із заявою на придбання ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів.
Листом від 31.03.2008 року № 3/326 Рада міністрів АР Крим відмовила у видачі ліцензії з посиланням на Постанову Ради міністрів АР Крим від 27.06.2006 року № 319, відповідно до якої повноваження з підготовки документів, необхідних для ліцензування, покладені на Республіканський комітет АР Крим з торгівлі та захисту прав споживачів.
Судом першої інстанції вірно звернено увагу на відповідь голови Республіканського комітету АР Крим з торгівлі та захисту прав споживачів від 27.03.2008 року за № 7/7-235 із змісту якого вбачається, що робота з підготовки необхідних для видачі ліцензії документів проведена, проект постанови Ради міністрів АР Крим по видачі позивачу ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утриманню тоталізаторів, гральних закладів в Автономній Республіці Крим підготовлений та узгоджений з усіма необхідними органами, у тому числі, з податковою службою та юридичним управлінням і знаходиться у відділі протоколу, підготовки постанов та розпоряджень Ради міністрів АР Крим для включення в порядок денний засідання Ради міністрів АР Крим (органа ліцензування) для винесення рішення (а.с.23).
Суд першої інстанції також правомірно встановив відсутність будь-яких перешкод для видачі позивачеві ліцензії та копії ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів в АР Крим.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду АР Крим про те, що доказів правомірності і законності дій відповідача з не видачі позивачу ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів в АР Крим суду не надано. Суду також не надано відповідачем доказів, що заява позивача була залишена без розгляду або прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії відповідно до вимог ст. 10, 11 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
При цьому, судова колегія виходить з того, що, згідно з пунктом 31 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698, Рада міністрів АР Крим являється органом ліцензування і відповідно до вказаної постанови та статті 6 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” видає ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів.
Згідно зі статтею 10 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.
Тому, суд першої інстанції цілком правомірно відхилив доводи відповідача про відсутність ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів в АР Крим.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем дотримані всі передбачені законом вимоги щодо подання документів органу ліцензування для одержання ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів в АР Крим, але неприйняття заходів щодо видачі такої ліцензії з боку Ради міністрів Автономної Республіки Крим порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відношень.
Дослідивши наявні у справі докази та фактичні обставини, судова колегія приходить до висновку про бездіяльність відповідача з приводу видачі позивачу ліцензії та копій ліцензії на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів в АР Крим, яке не ґрунтується на положеннях Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та не являється наслідком будь-яких об'єктивних обставин.
При цьому, судова колегія не може погодитись з доводами Ради Міністрів АР Крим в апеляційній скарзі про те, що вказаний орган являється колегіальним та зобов'язання його до прийняття певного рішення є неможливим з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У даному випадку бездіяльність Ради міністрів АР Крим та, як наслідок наявність порушеного права позивача, є встановленою в судовому порядку.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Судова колегія також зазначає, що зобов'язання Ради міністрів АР Крим до прийняття певного рішення являється саме захистом від порушеного права та перешкодою від зловживання наданими повноваженнями.
Тому, суд першої інстанції суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно їх задовольнив.
Що стосується вимог позивача в апеляційній скарзі про внесення змін до резолютивної частини оскаржуваної постанови пунктом про відшкодування витрат представника у зв'язку з прибуттям у судове засідання, а також доповнення резолютивної частини пунктом про дозвіл ТОВ „Сінніс, ЛТД” працювати на території АР Крим на підставі ліцензії Міністерства фінансів України, то судова колегія відмовляє у задоволенні таких вимог з огляду на частину 3 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. У даному випадку зазначені вище вимоги в суді першої інстанції не заявлялись.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Сінніс, ЛТД” та Ради міністрів автономної республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2008 року у справі № 2-31/6303-2008А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді