Постанова
Іменем України
03 вересня 2008 року Справа № 2-7/7159-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Сахновський П.В. доВ. № 02-29-3349 від 27.12.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 08 липня 2008 року у справі № 2-7/7159-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (вул. Адміральська, 6, м.Феодосія, АР Крим, 98100)
до Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, м.Феодосія, АР Крим, 98100)
про визнання недійсним рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Феодосійської міської ради, в якому просить визнати недійсним рішення 22 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради №1065 від 31.08.2007 року „Про результати перевірки використання земельних ділянок”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням Феодосійської міської ради №1065 від 31.08.2007 року позивач був безпідставно позбавлений права на користування земельною ділянкою, оскільки на підставі рішення Феодосійської міської ради № 2439 від 21.10.2005 року між Феодосійською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „.Рсгіна-Про” (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки зі строком дії до 21.10.2054 року. Позивач зазначає, що спірним рішенням відповідача № 1065 від 31.08.2007 року зокрема було визнано таким, що втратило силу, рішення Феодосійської міської ради від 21.10.2005 року № 2439 „Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про” та передбачено розірвати раніше укладений договір оренди без чіткого посилання на конкретні обставини або документи, які б свідчили про порушення позивачем положень чинного законодавства України або умов укладеного договору оренди. ТОВ „Регіна-Про” також зазначає, що відповідач безпідставно ухиляється від надання позивачеві акта перевірки виконання вимог земельного та містобудівного законодавства від 10.08.2007 року.
Рішенням господарського суду АР Крим від 20.06.2008 року у справі № 2-6/2884-2008 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про” задоволено частково. Суд визнав недійсним пункт 2 рішення 22 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради №1065 від 31.08.2007 року „Про результати перевірки використання земельних ділянок”. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
При прийняття рішення суд першої інстанції встановив відсутність будь-яких законних підстав для розірвання в односторонньому порядку укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки. Задовольняючи позов частково, господарський суд АР Крим також встановив, що в оскаржуваному рішенні Феодосійської міської ради №1065 від 31.08.2007 року „Про результати перевірки використання земельних ділянок” лише пункт 2 порушує право позивача, у зв'язку з чим, підстави для визнання недійсним рішення у повному обсязі відсутні.
Не погодившись з рішенням суду, Феодосійська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарськуого суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Реґіна-Про” відмовити.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі полягають у неповному дослідженні судом першої інстанції обставин справи, невірному застосуванні положень Цивільного кодексу України, Закону України „Про планування та забудову територій”.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалами від 07.07. та від 18.08.2008 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю „Реґіна-Про”.
Від відповідача у судове засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на більш пізній строк у зв'язку з розглядом господарським судом АР Крим іншої справи, яка, на думку відповідача, безпосередньо пов'язана з даною справою. Однак, судова колегія зазначає, що відсутні будь-які докази існування справи, на яку посилається відповідач, зокрема, ухвала господарського суду АР Крим про прийняття позову до провадження, а також не зазначено, в у чому саме полягає зв'язок даної справи з іншою та в чому полягає неможливість їх окремого розгляду. У зв'язку з цим, судова колегія у задоволенні заявленого клопотання відмовляє.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Котлярової О.Л. та відрядженням судді Прокопанич Г.К, на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Антонову І.В. та Градову О.Г.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено наступне.
Статті 116, 123-125 Земельного кодексу України передбачають підстави та порядок набуття земельних ділянок в оренду.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Феодосійської міської ради № 2439 від 21.10.2005 року було затверджено технічну документацію з землеустрою по складанню документів, що посвідчують право на земельну ділянку ТОВ „Регіна-Про” для будівництва комплексу розваг та відпочинку, на строк до 21.10.2054 року, розташовану за адресою: м. Феодосія, Керченське шосе (район автокемпінгу „Золотий пляж”).
Пунктом 3.2 вказаного рішення ТОВ „Регіна-Про” було зобов'язано протягом двох місяців після прийняття рішення виконати роботу з виносу в натурі меж земельної ділянки та оформити договір оренди землі.
14.11.2005 року між Феодосійською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю .,Регіна-Про” (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, пунктом 1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе (районн автокемпінгу „Золотий пляж”"), зона „Ближні комиші” № 93, кадастровий помер ділянки -01 116 000000 001 50 485.
Відповідно до пункту 8, Договір оренди укладено строком до 21.10.2054 року. Земельна ділянка була прийнята позивачем у користування за відповідним актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатями.
31.08.2007 року Феодосійською міською радою було прийнято рішення № 1065, яким було затверджено акт перевірки виконання вимог земельного та містобудівного законодавства від 10.08.2007 року та визнано таким, що втратило силу рішення Феодосійської міської рада 42 сесії 4 скликання від 21.10.2005 року № 2439 „Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про” та вирішено розірвати укладений договір оренди.
Судовою колегією встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення стало затвердження акта перевірки дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства від 10.08.2007 року, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 5,3 га, розташована за адресою: м. Феодосія, Керченське шосе, район автокемпінгу „Золотий пляж”, наданий ТОВ „Регіна-Про” на умовах оренди строком на 49 років за цільовим призначенням - для будівництва комплексу розваг та відпочинку населення, однак на момент перевірки земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, дозвіл на виконання будівельних робіт не видавався, за дозволом позивач не звертався. В акті також зазначено, що оскільки ТОВ „Регіна-Про” не розпочало будівництво на відведеній йому земельній ділянці впродовж двох років, то, в силу статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, рішення місцевої ради про надання земельної ділянки в користування, яке замінює дозвіл на будівництво, вважається таким, що втратило силу.
Вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі -дозвіл на будівництво). У той же час, у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Тобто, вказаними вище нормами не передбачено, що рішення місцевої ради про надання земельної ділянки у користування та дозвіл на будівництво є тотожними документами, а вказується лише про те, що відповідне рішення ради лише замінює дозвіл, тобто отримання забудовником ще одного документа не є необхідним.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що положення частини 15 статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, якою передбачено втрата чинності дозволу на будівництво у випадку, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня його отримання, на думку суду, не може розповсюджуватися на ті випадки, коли відповідний дозвіл замінює рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм власним переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в господарському процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, судовою колегією встановлено факт укладення товариством з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про” договору на виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань, виконання проектної документації з будівництва водно-розважального комплексу на запитуваній земельній ділянці, була проведена технічна експертиза робочого проекту, здійснено водолазне обслуговування на акваторії пляжу, тобто були понесені значні матеріальні витрати.
Наведені вище обставини підтверджують вчинення позивачем дій, направлених на забудову переданої йому у користування земельної ділянки.
Крім того, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на той факт, що рішення Феодосійської міської ради про надання у користування позивачеві земельної ділянки під забудову було прийнято 21.10.2005 року, в той час, як зазначений вище акт перевірки був складений 10.08.2007 року, тобто до закінчення встановленого статтею 24 Закону України „Про планування та забудову територій” дворічного строку.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що порядок розірвання господарських договорів встановлено статтею 188 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до вказаної статті Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, Феодосійська міська рада не надала суду доказів дотримання зазначеного вище порядку розірвання спірного договору. Суд апеляційної інстанції зазначає на необхідність дотримання встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку розірвання договору та лише у разі не досягнення згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, де буде надано належну оцінку доводам міської ради в апеляційній скарзі про можливе порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Реґіна-Про” вимог містобудівного законодавства.
У даному випадку, суд першої інстанції надав вірну оцінку обставинам справи, правомірно застосував норми статей 15, 16, 393, 395 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України та постановив рішення у відповідності до норм процесуального права, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року у справі № 2-7/7159-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді