25 листопада 2024 р. № 400/3300/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 53881,33 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання в сумі 53 881,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 226843-2407-1403 від 31.07.2023 р у сумі 53 881,33 грн., за період 2022 року строк сплати 18.11.2023 р.
На адресу відповідача, надсилалось повідомлення про розгляд справи, позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 01.05.2024 року.
Станом на час розгляду справи відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є платником податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 226843-2407-1403 від 31.07.2023, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання в сумі 53 881,33 грн.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується інтегрованою карткою платника податків, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст.59 ПК України виставлено податкову вимогу від 19.01.2024 року №0000512-1304-1429, яка була направлена відповідачу та повернена у зв'язку з тим, що відповідач не проживала завказаною у ДРФО адресою.
Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Правом на оскарження податкових повідомлень-рішень відповідач не скористався, тому визначена наведеними вище податковими повідомленнями - рішеннями сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п. 14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов'язанням це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. (пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. (пп. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим
Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму податкового зобов'язання в сумі 53 881,33 гривень.
У відповідності з п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 19.01.2024 року, за якою відповідач також не сплатив визначений позивачем борг.
Відповідно до п. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, в сумі 53 881,33 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня тридцять три копійки) на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник