22 листопада 2024 р. № 400/5431/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України стосовно несвоєчасного розрахунку при звільненні, а саме несвоєчасні нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення у місяць звільнення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (щомісячного грошового забезпечення у місяць звільнення), але не більш як за шість місяців, за період з 06 березня 2024 року по день виплати щомісячного грошового забезпечення у місяць звільнення, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, у сумі 4209,03 грн, що відповідає самій же сумі заборгованості - щомісячного грошового забезпечення у місяць звільнення.
В обґрунтування позову вказував на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду. Оскільки відповідачем протиправно не проведено своєчасно розрахунок при звільненні з військової частини, а саме не виплачено у день виключення зі списків частини щомісячного грошового забезпечення, тому відповідач зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 4209,03 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 400/5431/24 - залишити без змін.
19.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, а саме: "роз'яснити якими саме належними та допустимими доказами підтверджується що відповідач вжих всіх заходів для проведення необхідних розрахунків із позивачем".
Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Отже, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд наголошує, що до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , отже дане судове рішення виконанню (в тому числі примусовому) не підлягає, тому дане рішення не є незрозумілим і таким, що потребує роз'яснення в порядку ст. 254 КАС України, у зв'язку з чим зазначена заява залишається без задоволення.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №400/5431/24 від - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В. С. Брагар