22 листопада 2024 рокусправа № 380/17196/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м.Вінниця, вул.Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.07.2024 № 913070806504 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 14-2302 від 04.07.2024, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.07.2024.
Позов мотивовано тим, що з 04.08.2014 до 28.02.2023 позивачка перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії держаного службовця. З 01.03.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 09.07.2024 позивачка звернулася із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та надала довідку від 08.05.2024 № 06-40/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 14-2302 від 04.07.2024. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення від 17.07.2024 № 913070806504 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 04.07.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивачка з таким рішенням не погоджується та вказує, що вона має страховий стаж понад 20 років, із них більше 15 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, а відтак за нею збережено право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Наведене і зумовило позивачку звернутись до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 16.08.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Віннцькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що згідно п. 3-1 вказаного Порядку, державні службовці, які на день набрання чинності Законом України №889-УІІІ займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону України №3723 не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України №889- VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. За результатами розгляду заяви позивача, наданих нею документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду України встановлено, що станом на 01.05.2016 позивач перебувала на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016 складає 23 роки 11 місяців 15 днів. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачу була призначена та виплачувалася пенсія за віком відповідно до Закону України №3723 по 24.06.2024. З 25.06.2024 позивача відповідно до поданої нею 25.06.2024 заяви переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, за наявності факту призначення та виплати пенсій згідно Закону України №3723, пенсія за новими довідками згідно Закону України №889-УІІІ не призначається. З огляду на викладене, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-УТП від 10.12.2015, у зв'язку з відсутністю законних підстав для такого переведення, а отже рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача є правомірним.
Також, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 14.08.2014 та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ). З 01.03.2023 позивачку переведено на пенсію за віком до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (зі змінами, далі - Закон № 1058). Позивачка 09.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Необхідно зазначити, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України під час опрацювання заяв на призначення та перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачений постановою правління Пенсійного фонду України від 16.20.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. За результатом розгляду заяви позивачки від 09.07.2024 та з урахуванням поданих документів, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності, прийняло рішення №913070806504 від 17.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що Законом №889-УІІІ не передбачено проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом №3723-ХІІ, оскільки позивачці вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. Таким чином, немає законних підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Тому вважає, що заявлені позивачем вимоги до Головного управління є безпідставними, не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 14.08.2014 та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ).
З 01.03.2023 позивачку переведено на пенсію за віком до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (зі змінами, далі - Закон № 1058).
09.07.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надала довідку від 08.05.2024 № 06-40/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 14-2302 від 04.07.2024
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачкою документів відповідач прийняв рішення від 17.07.2024 № 913070806504, яким відмовив позивачці у переході на пенсію державного службовця, покликаючись на те, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІ. Згідно з пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 вищезазначеного розділу передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Також зазначив, що Законом від 10.12.2015№ 889-VІІІ «Про державну службу» не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Не погоджуючись із таким рішенням про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
Частина ст. 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Водночас 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 до 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст. 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII (далі - Закон №889-VIII), який набув чинності з 01.05.2016.
Положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
Відповідно до пункту 13 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Так, суд звертає увагу, що позивачка просить зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №14-2302 від 04.07.2024, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.07.2024.
Як видно з довідок № 14-2301 та №14-2302 від 04.07.2024, виданих Державною екологічною інспекцією у Львівській області, суд звертає увагу, що такі містить відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), які визначені за посадою, яку позивачка займала на час звільнення, станом на червень 2024 року, тоді як позивачці первинно була призначена пенсія держслужбовця ще у 04.08.2014.
Таким чином, позивачка просить перевести її назад з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком, відповідно до Закону №3723-XII, однак метою такого переведення є здійснення перерахунку такої пенсії, у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців та з урахованням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на червень 2024 року.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 11.12.2019 у справі №513/1131/16 та від 22.11.2022 у справі №200/2037/20-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Як зазначалося вище, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Тобто, з 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, у зв'язку з чим положення Закону № 3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1, яка регламентувала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.
Отже, за встановлених обставин справи, в контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Такий же правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у разі переведення позивачки на первинно призначену їй пенсію за віком згідно із Законом №3723-XII, пенсійна виплата буде поновлена у розмірі, який було встановлено до переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
У цьому разі відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачки на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №14-2302 від 04.07.2024 (для перерахунку), виданих Державною екологічною інспекцією у Львівській області, оскільки чинним законодавство не передбачено можливості перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
З урахуванням викладеного, суд наголошує, що за бажанням позивачки їй може бути лише поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який було встановлено до 01.03.2018, тобто до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Водночас, оскільки предметом розгляду даної справи є встановлення права позивачки на перехід на пенсію державного службовця, однак саме з врахуванням довідок №14-2301 та №14-2302 від 04.07.2024 про складові заробітної плати державного службовця станом на червень 2024року, то суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області правомірно відмовило в такому перерахунку, з огляду на відсутність підстав для врахування таких довідок, а тому оскаржуване у цій справі рішення скасуванню не підлягать.
Отже оскільки оскаржуване рішення є правомірним, відтак підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 14-2301 від 04.07.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 14-2302 від 04.07.2024, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.07.2024, - відсутні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий покладається на позивачку.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м.Вінниця, вул.Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.