Справа № 521/18038/24
Номер провадження:1-кс/521/3494/24
Дата і місце постановлення ухвали:
25 листопада 2024 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024163470000419 від 03.06.2024 року.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Слідчий - ОСОБА_3
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся слідчий з клопотанням про арешт майна, яке 08.11.2024 року було виявлено та вилучено під час обшуку, а саме: автомобіль Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , із забороною розпорядження та користування майном.
Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Слідчий суддя вважає за можливе, відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, розглянути клопотання без участі власника майна.
Крім того, власник майна надіслала до суду клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за її відсутності.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
З клопотання слідчого та наданих матеріалів вбачається, що до відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій він просить прийняти міри правового характеру до осіб, які здійснюють незаконний перетин осіб чоловічої статі призовного віку через Державний кордон України за грошову винагороду.
За даним фактом 03.06.2024 року почато досудове розслідування, про що до ЄРДР внесені відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за №12024163470000419.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Орган досудового розслідування у своєму клопотанні вказує, що арешт на автомобіль необхідно накласти у зв'язку з тим, що він зберіг на собі сліди скоєння кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.
У судовому засіданні слідчим не було вказано, які саме сліди скоєння кримінального правопорушення збереглися на автомобілі Volkswagen Touareg, НН 5100 НН. Крім того, не доведено, що вказане майно було набуто кримінально протиправним шляхом.
Будь-яких інших підстав для накладення арешту на автомобіль, слідчий суддя не вбачає.
У ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст. 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.
Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.
Як вже було зазначено вище, положення КПК України, зокрема ст. 170 КПК України, передбачають накладення арешту на майно, яке є речовим доказом за кримінальним провадженням.
Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку, будь-яких підстав, передбачених ст. 170 КПК України, які зазначені в клопотанні органом досудового розслідування, для накладення арешту на майно, не вбачається.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, про яке йдеться в клопотанні та слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Висновки суду:
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12024163470000419 від 03.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України- відмовити.
В накладенні арешту на майно, яке 08.11.2024 року було виявлено та вилучено під час обшуку, а саме: автомобіль Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 - відмовити, що є підставою для виконання дій, передбачених ч.3 ст. 173 КПК України, а саме повернення майна
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1