Справа № 175/9827/24
Провадження № 2-а/175/60/24
Іменем України
"18" листопада 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Перепелиці В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 12.06.2024 військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 складено Протокол № 1166, щодо вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративного штрафу на суму 17 000 грн. 00 коп.
Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення та просить скасувати її.
В судове засідання позивач не з'явився, в позові просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, подав до суду відзив в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 12.06.2024 військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 складено Протокол № 1166, щодо вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративного штрафу на суму 17 000 грн. 00 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 , отримавши повістку ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття у 08:00 годині 05.05.2024, за викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
10.06.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 доставлений працівниками поліції Краматорського РУП ГУНП.
Позивач зазначає, що з'явився за повісткою до РТЦК у зазначений час, проте не зміг потрапити вчасно через велику чергу людей, очікуючи своєї черги позивачу стало погано і він був змушений піти додому.
На наступний день не зміг з'явитись, оскільки виконував роботи з капітального ремонту захисних споруд цивільного захисту на території Краматорської територіальної громади, на підтвердження виконання зазначених робіт надав суду копію договору підряду № 34.03-10/2 від 18.05.2023 року.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Відповідно до п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Відповідно до ч. 4 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абзац 1, п.10, ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 18 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Так в матеріалах відзиву, який було подано відповідачем, міститься поіменний список від 06.05.2024 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за викликом не з'явився.
Від 20.05.2024 року начальником Краматорського РТЦК було зроблено звернення до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, щодо доставлення ОСОБА_1 до Краматорського РТЦК.
Зі змісту протоколу № 1165 вбачаються пояснення ОСОБА_1 в яких зазначив, що не зміг з'явитись за викликом, оскільки не зміг відстояти в черзі. Інші заяви, клопотання від ОСОБА_1 , відсутні.
Зокрема, ОСОБА_2 у своєму позові обґрунтовує свою неявку до РТЦК у призначену в повістці дату, як неможливість з'явитись через погане самопочуття та необхідність вертатись додому, проте матеріали справи та відзиву, не містять будь-яких документів, які б свідчили про погіршення стану здоров'я позивача саме 05.05.2024 року.
Дослідивши оскаржувану постанову, встановлено що вона відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України, а позивач не з'явившись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу повістки порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачає адміністративну відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 90, 99, 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя О. М. Білоусова