Справа № 643/13366/23
Провадження № 2/643/1052/24
08.11.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Паньшиної О.С.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_2
до Харківської міської ради
про встановлення факту проживання однією сім'єю,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно мешкав однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.01.2010 до часу її смерті. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив заповіт, у якому зробив розпорядження щодо залишення всього його майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у разі його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини або відмови від її прийняття, вказане майно заповів ОСОБА_2 . ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 . Таким чином, спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 згідно поданої 22.02.2023 року заяви про прийняття спадщини, є ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , понад 37 років до часу її смерті, фактично вказані особи були подружжям. ОСОБА_3 згідно поданої 18.10.2022 року заяви про прийняття спадщини, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , але не встиг її оформити та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , однак нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через відсутність документів про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою від 03.01.2024 року Московський районний суд м. Харкова відкрив провадження у справі № 643/13366/23, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував додаткові докази у справі, підготовче засідання призначив на 06.02.2024 року.
22.01.2024 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.
06.02.2024 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у відпустці, наступне підготовче засідання призначено на 18.03.2024 року.
18.03.2024 року підготовче засідання відкладено на 17.04.2024 року у зв'язку з неявкою учасників справи.
17.04.2024 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з відсутністю у Московському районному суді м. Харкова електропостачання, наступне підготовче засідання призначено на 03.06.2024 року.
Ухвалою від 03.06.2024 року Московський районний суд м. Харкова закрив підготовче провадження та призначив справу № 643/13366/24 до судового розгляду по суті на 13.07.2024 року.
У подальшому судове засідання відкладалося з різних підстав.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановленому ЦПК України порядку не подав, однак надав письмові пояснення, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не доведений, а позовна заява не містить правових підстав звернення позивача до суду, оскільки відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину. При цьому, позивачем не доведено, що до спадкової маси, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця четвертої черги після померлої ОСОБА_4 нерухомого майна, яке належало померлій на час її смерті, входить квартира АДРЕСА_1 в цілому, а не її 1/4 частина.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 08.11.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на 1/2 частку квартири, що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06.03.1993 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 4-1006.
Рідний брат ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якому належала інша 1/2 частка вищезазначеної квартири, помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 03.11.2022.
З відомостей, що знаходяться у Повному витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 10.05.2023 № 00039614127 про народження та Повному витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 10.05.2023 № 00039614177 про усиновлення, вбачається, що дітей у ОСОБА_4 не було.
З копії спадкової справи померлої ОСОБА_4 вбачається, що заповіт остання не складала.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальних громад міста Харкова № 12-0002841-2022 від 25.10.2022 ОСОБА_4 станом на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 .
З нею в зазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, у якому зробив розпорядження щодо залишення всього його майна ОСОБА_5 , а у разі його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини або відмови від її прийняття, вказане майно заповів ОСОБА_2 .
ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини, про що складено заяву від 22.02.2023, зареєстровану у Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 19, на користь ОСОБА_2 .
Спадкоємцем згідно поданої 22.02.2023 року заяви про прийняття спадщини, зареєстрованої по Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 20, являється ОСОБА_2 .
При цьому, ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_3 згідно поданої 18.10.2022 року заяви про прийняття спадщини, зареєстрованої по Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 49 (спадкова справа № 28/2022), прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , але не встиг її оформити та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 у лютому 2023 року звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мітякіної С.З. з проханням відкрити спадкову справу за заповітом померлого ОСОБА_3 .
У зв'язку із можливістю видачі свідоцтва про право на спадщину лише після спливу 6-ти місячного строку після смерті особи, ОСОБА_2 17.08.2023 року звернувся до нотаріуса Мітякіної С.З. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через відсутність документів про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати разом у квартирі АДРЕСА_1 .
Дана обставина підтверджуються відомостями паспортів, а саме: згідно із паспортом ОСОБА_4 , остання зареєструвала свої місце проживання у вказаній квартирі з 06.04.1970 року (єдина реєстрація місця проживання по день смерті), а ОСОБА_3 - був зареєстрований у вказаній квартирі з 25.09.1985 року і по день смерті.
Відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 30.06.2015 року, що укладений між КП «Харківводоканал» та ОСОБА_4 , у п. 1.2. Договору вказано власника квартири та члени його сім'ї у кількості 2-х осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 планували спільний відпочинок та звернулися до ФОП ОСОБА_7 , який діє за дорученням від туроператора ТОВ «Джоін ап!», уклали договір про надання туристичних послуг № 89787 від 29.04.2019 щодо відпочинку на морі в готелі «Фортеця» (Херсонська область, Залізний порт) у період з 06.05.2019 по 20.05.2019.
Також, згідно листа б/н від 03.11.2023 ТОВ «СВОЄЧАСНІСТЬ» у відповідь на запит адвоката повідомлено, що «що в базі даних міститься інформація про щорічне звернення до сервісного центру та виклик майстра за адресою: АДРЕСА_2 . Замовник послуг за вказаною адресою - ОСОБА_3 , який здійснював оплату таких послуг майстру готівкою».
Також, ТОВ «СВОЄЧАСНІСТЬ» надано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 15 від 06.05.2021 року, відповідно до якого дійсно за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 було надано послуги з чистки та заправки кондиціонеру фріоном.
Даними відомостями підтверджується факт ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо утримання вказаної квартири.
У медичних деклараціях ОСОБА_3 № 0001-32М8-2Т00 та ОСОБА_4 № 0001-К4Р8-2Т00, останні вказали один одного довіреними особами в разі настання екстреного випадку із пацієнтом.
Водночас, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несли спільні витрати на утримання квартири, де вони проживали, деякі із квитанцій збереглися.
На підтвердження факту спільного проживання суду надано фотокартки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі спільного відпочинку, урочистостей тощо, осіб на фотокартках можна ототожнити з фотокартками, що містяться в паспортах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є батьком позивача. З померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які проживали однією родиною, він познайомився у вересні 2022 року. ОСОБА_3 дбав про ОСОБА_4 після перенесеного останньою інсульту. Померлі йому повідомляли, що вони мешкали у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , з 1985 року. ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням про допомогу. ОСОБА_5 був постійно з ним на зв'язку, часто приїздив та допомагав продуктами харчування та медикаментами. В подальшому ОСОБА_3 написав заповіт. Також ОСОБА_5 зазначив, що допомагав ОСОБА_3 з похоронами ОСОБА_4 , після яких дізнався, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебували у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_3 поховав біля місця поховання ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 показала, що знала померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з травня 1998 року. Вони були її сусідами та вона не знала, що останні не перебували у зареєстрованому шлюбі, оскільки вони проживали однією сім'єю як чоловік та дружина та вели спільне господарство. ОСОБА_3 доглядав ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_10 дав покази, що мешкає з 1969 року у будинку АДРЕСА_3 , та знав ОСОБА_4 . У 1980 році, коли він пішов до армії, ОСОБА_4 почала зустрічатись з ОСОБА_3 . У 1986-1987 році він та ОСОБА_4 отримали ділянки в кооперативі та з цього часу ОСОБА_3 почав жити разом з ОСОБА_4 . У подальшому вони купили мотоцикл, разом добудували дачу та жили однією сім'єю. В квартирі за адресою АДРЕСА_2 , мешкали постійно до дня смерті. ОСОБА_5 брав участь у похоронах.
Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю, а саме: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків з 01.01.2010 року по день смерті останніх також підтверджується показаннями допитаних у ході розгляду справи свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми ст. 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі № 639/7697/19 (провадження № 61-4709св21) вказано, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (див, зокрема, постанову Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18 (провадження № 61-15094св20).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство в період з 01 січня 2010 року до часу смерті ОСОБА_4 , а саме 03.10.2022 року, у шлюбі з іншими особами не перебували.
Позивачем до матеріалів справи подано належні докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , понад п'ять років.
Крім того, допитані в судовому засідання свідки підтвердили фактичні шлюбні відносини між вказаними особами, позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом та подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене позивач надав достатні, належні та допустимі докази, які підтверджують факт проживання однією сім'єю протягом більш ніж п'ять років до дня смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження факту їх спільного проживання суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
За таких обставин, суд заявлені позовні вимоги задовольняє та встановлює факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.01.2010 року до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_2 .
Доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову позивачу у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, суд зазначає наступне.
Як на тому наголошено у п. 23 постанова Пленуму Верховного Суду № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У матеріалах справи наявний лист приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мітякіної С.З. № 187/02-14 від 17.08.2023, в якому нотаріус зазначив що через відсутність документів про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відсутні підстави для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , та запропонував позивачу звернутися до суду для встановлення фактичних шлюбних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно мешкали однією сім'єю, і рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.08.2023 у справі № 643/3354/23 вказані вимоги були задоволені, встановлено факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно мешкав однією сім'єю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до часу її смерті.
Однак постановою Харківського апеляційного суду від 22.11.2023 у справі № 643/3354/23 вищевказане рішення суду було скасовано, заяву ОСОБА_14 залишено без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право.
Таким чином, доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки спір переданий на розгляд суду, відповідач проти позову заперечує, що є ефективними засобом захисту прав позивача.
Аргументи відповідача в частині того, що позивачем не доведено, що до спадкової маси, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця четвертої черги після померлої ОСОБА_4 нерухомого майна, яке належало померлій на час її смерті, входить квартира АДРЕСА_1 в цілому, а не її 1/4 частина, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки встановлення обсягу спадкового майна не входить до предмета доказування у даній справі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 264, 265 ЦПК України суд
1.Позов ОСОБА_2 задовольнити.
2.Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.01.2010 року до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_2 .
3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_4 ).
5. Відповідач: Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243; м. Харків, майдан Конституції, буд. 7).
Повне рішення складено 22.11.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко