донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.11.2010 р. справа №22/135
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скакуна О.А.,
суддів Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_4 - за пасп. НОМЕР_2 від 14.04.2010 року,
ОСОБА_5 - за дов.№2645 від 18.10.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від 01.07.2010 року
у справі № 22/135 (суддя Іванченкова О.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Лівс" м.Сміла Черкаської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області
про стягнення 45 426,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010 року у справі №22/135 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Лівс" м.Сміла Черкаської області (далі - ТОВ "Меблі-Лівс") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області (далі - ФОП ОСОБА_4.) про стягнення заборгованості у сумі 45 426,00 грн.- задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Крім того, скаржник звертає увагу на відсутність в матеріалах справи замовлень на товар, обов'язковість яких передбачена п.п.2.2, 3.2 договору №66/10 від 01.01.2010р., а також звертає увагу на відсутність у видаткових накладних посилань на спірний договір, у зв'язку з чим останні не можуть бути прийняті в якості доказів поставки товару саме за цим договором.
Також заявник вказує на те, що ним за накладною №2 від 03.04.2010 року повернуто позивачу товар на суму 30 414, 00 грн. в рахунок погашення наявної заборгованості, а також відповідачем за згодою позивача при здійсненні розрахунків за поставлений товар грошові кошти перераховано на користь третіх осіб.
В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак у відзиві на апеляційну скаргу №б/н від 02.11.2010 року просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену, а також заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, яке колегія суддів апеляційної інстанції задовольняє.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі, а також заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які додано до апеляційної скарги, а також надано ним під час судового засідання від 09.11.2010 року.
Вищевказане клопотання відповідача колегія суддів задовольняє частково, зокрема повертає останньому копії документів, які додані до апеляційної скарги через невідповідність їх вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України, та долучає до матеріалів справи №22/135 надані відповідачем в судовому засіданні 09.11.2010р. документи (накладна № 2 від 03.04.2010р., довіреність №55 від 30.03.2010р., акт звірки взаєморозрахунків з поясненнями ФОП ОСОБА_4, квитанції тощо).
Крім того, відповідач та його представник в судовому засіданні не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та з урахуванням строків, передбачених ст.102 ГПК України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача та його представника, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між "Меблі-Лівс" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) - 01.01.2010р. укладено договір поставки №66/10 (далі договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання виготовити та відвантажити меблі (далі товар), згідно замовлення на окрему партію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - у порядку і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.п.2.2, 3.1 договору, найменування, кількість, асортиментний перелік товару та інші дані визначаються у замовленні, яке складається у письмовій формі.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється після повної оплати його вартості, а загальний строк поставки товару становить один календарний місяць з дати повної оплати товару.
Згідно з п.3.3 даної угоди, право власності переходить до Покупця з моменту передачі товару у порядку, визначеному в п.4.2 договору, згідно якого товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними.
Також сторони дійшли згоди щодо наступних умов розрахунків за поставлений товар:
- сума договору дорівнює загальну вартість поставок за рік згідно накладним (п.5.1 договору);
- попередня оплата поставки товару становить 50% від вартості замовлення, включаючи податок на додану вартість, та здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів згідно рахунку фактури з моменту висування рахунку. Решта коштів -в день отримання товару згідно видаткової накладної (п.5.2 договору);
- товар може відвантажуватись без попередньої оплати тільки за умови попередньої домовленості з представником адміністрації Постачальника, що має повноваження вирішувати питання відвантаження у порядку, що зазначений у даному пункті. У такому випадку оплата товару здійснюється по факту отримання товару в сумі, зазначеній в накладній (п.5.2.1 договору);
- оплата товару проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або у касу підприємства (п.5.3 договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами в день, зазначений на початку, і діє до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.9.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони відповідно до приписів п.5.2.1 договору дійшли згоди щодо поставки товару без здійснення покупцем передоплати.
На виконання умов договору позивач за видатковими накладними №РН-0000041 від 01.02.2010р., №РН-0000060 від 08.02.2010р. (а.с.16-17) передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 68 424,00 грн., включаючи податок на додану вартість, що підтверджується підписом відповідача, який скріплено печаткою, на зазначених накладних.
Відповідач за накладною №1 від 30.03.2010р. (а.с.18-19), в якій є посилання на спірний договір та вищевказані видаткові накладні, здійснив часткове повернення товару загальною вартістю 22 998,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем (з врахуванням вартості поверненого товару ) становить 45 426,00 грн.
Оскільки відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару не були виконані своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у сумі 45 426,00 грн., які рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010 року по справі №22/135 - задоволено повністю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень відповідача та його представника, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що договір №66/10 від 01.01.2010р. за своєю правовою природою є поставкою, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Вищевказаний договір вчинений в належній формі, підписаний представниками обох сторін, що відповідає положенням ст.ст. 205-209 Цивільного кодексу України, тобто є правомірним правочином.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості у сумі 45 426,00 грн. за договором поставки №66/10 від 01.01.2010р.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000041 від 01.02.2010р.,№РН-0000060 від 08.02.2010р.
Судом першої інстанції встановлено, відповідач накладною №1 від 30.03.2010р. (а.с.18-19) повернув нереалізований товар загальною вартістю 22 998,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 45 426,00 грн.
Суд першої інстанції рішенням від 01.07.2010 року задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, з чим апеляційний суд погоджується частково.
Відповідачем під час слухання справи в апеляційній інстанції надано накладну №2 від 03.04.2010 року, з якої вбачається, що відповідач повернув, а позивач отримав нереалізований товар на суму 30414, 00 грн., що підтверджується довіреністю №55 від 30.03.2010 року. Крім того, в цій накладній зазначено, що відповідач передав позивачу меблі в рахунок погашення богу та сторони не мають одна до одної претензій.
З пояснень відповідача, ці документи ним не були надані в судовому засіданні господарського суду Донецької області, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про зарахування вищевказаної суми поверненого товару в рахунок наявної перед позивачем заборгованості за поставлені меблі на виконання умов договору поставки №66/10 від 01.01.2010р. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором становить 15012,00 грн. (45 426,00 грн.- 30414, 00 грн.) і саме в цій частині позовні вимоги підлягають стягненню.
Що стосується повернення товару 03.04.2010 року в сумі 30414,00 грн., то апеляційний суд в цій частині позовних вимог відмовляє.
Посилання відповідача на порушення судом норм процесуального права, оскільки останнім справа була розглянута за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до уваги колегією суддів не приймаються, виходячи з наступного.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 місце проживання останньої -АДРЕСА_1, 87556. Ця ж адреса вказана як в позовній заяві, так і в договорі.
Господарським судом Донецької області був зроблений запит до Управління державної реєстрації м.Маріуполя на ФОП ОСОБА_4, згідно відповіді якого від 02.06.2010р. відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідачем було змінено місце проживання, у зв'язку з чим ним 17.06.2010р. було отримано нове Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 в якому зазначено нову адресу: «АДРЕСА_2».
Посилання відповідача на отримання нового Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 17.06.2010р., тобто після порушення провадження по справі №22/135 як на доказ відсутності відповідача за його місцезнаходженням, по старій адресі, яка вказана в Єдиному державному реєстрі до 17.06.2010р. та за якою направлялися ухвали суду першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки ухвали про порушення справи від 18.05.2010р. та відкладення розгляду справи від 08.06.2010р. надсилалися відповідачу за його місцезнаходженням до внесення змін до Єдиного державного реєстру запису щодо зміни місця проживання відповідача, що свідчить про факт належного повідомленням судом останнього про дату та місце слухання справи.
Посилання відповідача на відсутність у видаткових накладних посилань на договір №66/10 від 01.01.2010р., що вказує на недоведеність позивачем поставки товару саме за цим договором, спростовуються наявністю таких посилань у податкових накладних №№60 від 08.02.2010р., 41 від 01.02.2010р., накладній №1 від 30.03.2010р. про повернення нереалізованого товару. Доказів існування інших договорів між сторонами по справі в матеріалах справи не міститься і суду апеляційної інстанції відповідачем не надано.
Твердження скаржника про факт перерахування грошових коштів на користь третіх осіб в рахунок погашення наявної заборгованості за спірним договором, на підтвердження чого відповідачем надано відповідні квитанції, не приймається до уваги судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки в цих квитанціях міститься в графі "Призначення платежу" вказівки на миттєве поповнення картки, що не дає підстав вважати, що ці кошти перераховані саме на виконання договору №66/10 від 01.01.2010р., укладеного між сторонами по справі.
За таких обставин, апеляційна інстанція по вищевикладеним мотивам частково скасовує рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010 року по справі №22/135 і вважає доведеним стягнення основного боргу в розмірі 15012,00 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010 року по справі №22/135 -скасувати частково.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Лівс" м.Сміла Черкаської області про стягнення 45 426,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Лівс" м.Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Шишкіна, б.3, ЄДРПОУ 25210075, р/р260007702 у ЧОД АППБ „Райффайзен банк Аваль” м.Черкаси, МФО 354411) основний борг в розмірі 15012,00 грн., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 150,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 78,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Лівс" м.Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Шишкіна, б.3, ЄДРПОУ 25210075, р/р260007702 у ЧОД АППБ „Райффайзен банк Аваль” м.Черкаси, МФО 354411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 152,07 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 6 прим.:
1,2. позивачу; 3. відповідачу; 4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСДО.