донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №11/179д/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Москальової І.В.
Суддів: Алєєвої І.В., М"ясищева А.М.
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»с.Братське Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. по справі № 11/179д/10 (суддя Гончаренко С.А.)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»м.Київ
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»с.Братське Запорізької області
про розірвання кредитного договору та стягнення 334 173,43 грн., -
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Біг Енергія»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»про розірвання кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. та стягнення 325 853,20 грн. -основного боргу та 8 320,23 грн. -пені. Всього 334 173,43 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. по справі № 11/179д/10 позов задоволено. Розірвано кредитний договір № 05/23-01-07, укладений 24.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Біг Енергія»та Приватним сільськогосподарським підприємством «Вікторія-Агро»; стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»325 853,20 грн. -основного боргу, 8 320,23 грн. -пені, 3 426,73 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.48-49) та 13.08.2010 р. господарським судом Запорізької області видано наказ № 11/179д/10.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач -ПП «Вікторія-Агро», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив зазначене судове рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства (а.с.54-56)
Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що задовольняючи позовні вимоги позивача, господарський суд Запорізької області в порушення ст. 32, 43 ГПК України не дослідив питання щодо фактичного розміру заборгованості Відповідача перед Позивачем та не навів документів, на підставі яких судом зроблено висновок про правомірність заявлених Позивачем вимог. Скаржник стверджує, що Суд першої інстанції керувався лише розрахунком, наданим Позивачем, без дослідження платіжних документів, що підтверджують фактичне погашення кредиту.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також стверджує, що в забезпечення спірного Кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. між ВАТ Банк «Біг Енергія» (Заставодержатель) та ПСП «Вікторія-Агро» (Заставодавець) було укладено Договір застави № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р., відповідно до умов якого Заставодавець передав у заставу Заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно - сільськогосподарську техніку (оприскувач Brandt QF 1500 -2 од., борона БДВП-6,3 - 3 од., агрегат грунтооброблюючий АКШ-5,6-2од.). Скаржник стверджує, що зазначена сільгосптехніка в цей самий день була придбана ПСП «Вікторія-Агро»на підставі Договорів купівлі-продажу від 24.01.2007 р. № FLT-024-03-06, № FLT -027-03-06, № FLT -029-03-06, № FLT -031-03-06, укладених з ВАТ Банк «Біг Енергія»і в даному випадку ВАТ Банк «Біг Енергія»діяло від імені ПП «Агротон»і відповідно до преамбули та п.5.2 договорів купівлі-продажу гарантувало, що воно вправі розпоряджатися майном на підставі ч.5 ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Відповідач стверджує, що кредитні кошти за Кредитним договором № 05/23-01-07 від 24.01.2007р. бралися ПП «Вікторія-Агро»саме для придбання сільськогосподарської техніки і саме цими коштами ПП «Вікторія-Агро»розплатилося з позивачем за придбану техніку.
Одночасно в апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що в межах справи про банкрутство 30.04.2010р. подана заява керуючого санацією про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що укладені ВАТ Банк «Біг Енергія»від імені ПП «Агротон»з ПП «Вікторія-Агро» 24.01.2007 р. № FLT -024-03-06, № FLT -027-03-06, № FLT -029-03-06, № FLT -031-03-06. Заява керуючого санацією обгрунтована тим, що у ВАТ Банк «Біг Енергія»не було права на продаж належного ПП «Агротон»майна. Зазначену обставину позивач замовчав, проте вона має істотне значення для вирішення справи № 11/179д/10, оскільки при визнанні договорів купівлі-продажу недійсними сторони повинні будуть повернути одна одній все отримане за договорами купівлі-продажу, а, отже, кошти, сплачені ПП «Вікторія-Агро»за сільськогосподарську техніку, будуть зараховані на погашення заборгованості, що виникла за Кредитним договором № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 р. у справі № 21/9/08-16/277/08-21/59/10 на майно, придбане за даними договорами купівлі-продажу, накладено арешт.
Позивач і відповідач в судові засідання апеляційної інстанції на неодноразові виклики суду не з»явились, документи витребувані апеляційним господарським судом за ухвалами від 21.09.2010р., 12.10.2010р. не надали.
Позивачем надіслано до канцелярії апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає рішення законним та обґрунтованим та просить його залишити без змін, та клопотання, за яким просить розглянути справу без участі представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
24.01.2007 р. між ВАТ Банк «БІГ Енергія»та ПП «Вікторія-Агро»(позичальник укладено кредитний договір № 05/23-01-07 (а.с.13-15), за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 814 555,20 грн. на строк з 24 січня 2007 року по 24 січня 2012 року для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.2.1, 2.2 договору, виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується заставою сільськогосподарської техніки та заставою насіння соняшнику згідно з договорами застави.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається банком на підставі заяви позичальника, шляхом переказу в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Кредит погашається позичальником шляхом переказу коштів на позичковий рахунок, зазначений у п.3.1. цього договору згідно встановленого графіку, а саме: до 30.06.2007р. -455000 грн., з 30.07.2007 р. до 30.12.2011 р. -щомісячно по 6 550 грн., до 24.01.2012 р. -5 855,20 грн. погашення останньої частки кредиту (повне погашення кредиту) здійснюється позичальником не пізніше 24.01.2012 р. (п.3.3. договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено плату за користування кредитом (процентна ставка) в розмірі 16,5% річних. Винагорода за управління кредитом складає 0,55% від залишку заборгованості за кредитом (п.4.2 договору). Перше нарахування процентів та комісійної винагороди здійснюється за період із дня фактичної видачі кредиту по 30.01.2007 р. включно (п.4.6 договору). Подальше нарахування процентів та комісійної винагороди здійснюється банком в останній день місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день місяця, в якому використовувався кредит (п.4.7 договору).
Строк дії договору встановлюється з дня підписання його сторонами і діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості, у тому числі і процентів, комісійної винагороди, штрафів, пені (п.8.5). Кредитний договір № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. підписано представниками обох сторін без розбіжностей.
Предметом спору у цій справі є розірвання кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. та стягнення 325 853,20 грн. -основного боргу та 8 320,23 грн. -пені. Всього 334 173,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи надано меморіальний ордер №1 від 24.01.2007 р. про перерахування на поточний рахунок відповідача згідно договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. коштів в розмірі 814 555,20 грн. (а.с.16), виписки з особових рахунків відповідача (а.с.20-23), та повідомлення від 14.09.2009р., 16.11.2009р, 08.12.2009р. про дострокове стягнення сум кредиту (а.с.17-19), огляд яких свідчать про наступне.
За повідомленням № 1012 від 14.09.2009 р., яке направлено позивачем директору ПП «Вікторія-Агро»Приступі А.М., банк просив погасити заборгованість щодо прострочених процентів та комісії в сумах 31 544,98 грн. та 12 610,35 грн. зі строком платежу до 03.08.2009 р. (а.с.17).
Як вбачається, зазначене повідомлення банку від 14.09.2009 р. не містить вимог позивача про наявність простроченої заборгованості за основним боргом кредиту та отримано Приступою А.М. 17.09.2009 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17 звор. бік).
Згідно іншого повідомлення № 1643 від 16.11.2009 р. позивач вимагав погасити і основну заборгованість в сумі 102 379,54 грн., що утворилась станом на 16.11.2009 р., з яких 63 809,54 грн. -за кредитом, 38 569,94 грн. -за процентами, за рахунок продажу майна, яке передано в заставу банку та повідомив, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором розпочне процедуру звернення на заставлене майно (а.с.18).
Докази направлення цього повідомлення відповідачу матеріали справи не містять. З доданої позивачем до цього повідомлення копії поштового конверту (а.с.18 зворотній бік) неможливо встановити адресу отримувача, крім того, зазначений конверт був повернутий позивачу з відміткою поштового відділу зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Інших доказів вручення вказаного повідомлення матеріали справи не містять, у зв»язку з чим матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем вимоги ВАТ «Банк «БІГ Енергія»від 16.11.2009 р. № 1643.
Згідно повідомлення № 1826 від 08.12.2009 р. позивач вимагав погасити заборгованість про сплату у строк до 15.12.2009 р. простроченої заборгованості за кредитом, процентами та комісійною винагородою в загальній сумі 143 988,64 грн., а саме, 85 150,00 грн. -борг за кредитом, 42 024,84 грн. -проценти, 16813,80 грн. -комісійна винагорода за період з 01.09.2008 по 30.11.2008 та попередив, що у разі непогашення боргу банк відповідно до п.3.8 кредитного договору вимагає до 20.12.2009 р. повністю повернути заборгованість за кредитом, процентами, комісійною винагородою, а також сплатити відсотки за неправомірне користування чужими коштами та пеню (а.с.19).
Докази направлення повідомлення від 08.12.2009р. відповідачу матеріали справи також не містять. З доданої позивачем до цього повідомлення копії поштового конверту (а.с.19 зворотній бік) неможливо встановити адресу отримувача, крім того, зазначений конверт був повернутий позивачу з відміткою поштового відділу зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Інших доказів вручення вказаного повідомлення матеріали справи не містять, у зв»язку з чим матеріали справи також не містять і доказів отримання відповідачем вимоги ВАТ «Банк «БІГ Енергія»від 08.12.2009 р. № 1826.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1, 2 ст.1049 Цивільного кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно пункту 3.3. договору кредит погашається позичальником шляхом переказу коштів на позичковий рахунок, зазначений у п.3.1. цього договору згідно встановленого графіку, а саме: до 30.06.2007р. -455000 грн., з 30.07.2007 р. до 30.12.2011 р. -щомісячно по 6 550 грн., до 24.01.2012 р. -5 855,20 грн. погашення останньої частки кредиту (повне погашення кредиту) здійснюється позичальником не пізніше 24.01.2012 р.
Колегія суддів враховує, що умовами кредитного договору (п.3.8,п.3.9, п. 6.1.4 ) надано банку право на дострокове стягнення кредиту з дотриманням певного порядку.
Так, згідно пункту 3.8 договору встановлено, що при порушенні позичальником умов кредитного договору або договору іпотеки останній зобов'язаний достроково погасити Банку кредит, включаючи проценти за його використання та комісійну винагороду, протягом 5 робочих днів з дня одержання письмового повідомлення Банку. У разі не погашення коштів кредиту, процентів за його використання та комісійної винагороди у терміни, обумовлені пп.3.7,3.8 цього договору, заборгованість позичальника вважається простроченою, внаслідок чого вона може бути стягнута примусово і на неї нараховується пеня в розмірі, встановленому цим договором (п.3.9 договору).
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (абз.1 ч.1 ст.530 ЦК України).
З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 325 853,20 грн. основного боргу та 8 320,23 грн. пені, всього 334 173,43 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вимог ВАТ «Банк «БІГ Енергія»№ 1643 від 16.11.2009 р., № 1826 від 08.12.2009 р. щодо дострокового погашення суми кредиту (зворотній бік а.с.18,19), що унеможливлює виникнення у відповідача обов»язку достроково погасити кредит, з огляду на умови п.3.8, п.3.9 кредитного договору.
З огляду на зазначене позивач не довів наявність підстав для пред»явлення позову про дострокове стягнення суми кредиту в примусовому порядку у відповідності до умов чинного законодавства та узгоджених п.3.8, п.3.9 кредитного договору. Але місцевий господарський суд при прийнятті рішення у справі про стягнення суми кредиту, процентів, комісійної винагороди та пені не врахував та не дослідив ці обставини.
При цьому, враховується, що виписки, надані позивачем в підтвердження позовних вимог про наявність заборгованості у відповідача станом на 26.03.2010 р. у сумі з основного боргу - 254 755,20 грн. (а.с.20,21), по відсотках -50769,05 грн. (а.с.22), борг за комісійною винагородою -20 328,96 грн. (а.с.23), не можуть бути належними доказами у справі, оскільки такі виписки не мають ні підпису, ні прізвища особи, що їх склала. За ухвалами апеляційного господарського суду від 21.09.2010р., 12.10.2010р. сторони були зобов'язані надати певні докази в підтвердження позовних вимог, в тому числі акт звіряння, договір застави, докази погашення боргу та інше. Позивачем будь-які документи на адресу апеляційного суду не надіслані, у той же час, обов»язок доказування за приписами статті 33 ГПК України покладений на сторін процесу.
Щодо позовних вимог ВАТ «Банк «БІГ Енергія»про розірвання кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів зазначає, що згідно положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. надає право Банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення за заставлене майно, проте спірний кредитний договір не містить умови про можливість його розірвання сторонами, матеріали справи не містять доказів звернення Банку до відповідача у тому числі з вимогою про розірвання кредитного договору. Крім того, як було зазначено вище, відсутні підстави для дострокового стягнення з відповідача сум кредиту (сплата яких відбувається частинами до 24.01.2012 р.) внаслідок відсутності в матеріалах справи доказів отримання відповідачем вимог банку про необхідність дострокового погашення сум за кредитним договором. Отже місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку і про задоволення позовних вимог позивача в частині розірвання кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір розглянуто місцевим господарським судом без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.99, 101, 102, п.2 ст.103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»с.Братське Запорізької області задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області 02.08.2010 р. по справі № 11/179д/10 скасувати.
В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»м.Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія-Агро»с.Братське Запорізької області про розірвання кредитного договору № 05/23-01-07 від 24.01.2007 р. та стягнення 325 853,20 грн. основного боргу та 8 320,23 грн. пені, всього 334 173,43 грн. -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.В. Москальова
Судді І.В. Алєєва
А.М. М"ясищев