Справа № 373/2602/24
Номер провадження 2-а/373/24/24
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2024 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
Залеська А.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Пономаренка Романа Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
20.11.2024 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про оскарження постанови від 25.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення, який надісланий засобами поштового зв'язку 14.11.2024. У позовній заяві позивач просить:
1) визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови Серії ЕНА № 3342307 від 25.10.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та поновити строк для звернення до суду;
2) визнати протиправною та скасувати постанову Серії ЕНА № 3342307 від 25.10.2024 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП; 3) закрити провадження у справі.
Позов обгрунтовує тим, що 25.10.2024 близько 19:00 год. під час керування автомобілем марки «Фольксваген Кадді», номерний знак НОМЕР_1 , на під'їзді до свого будинку по АДРЕСА_1 , він був зупинений працівниками ВП №1 Бориспільського РУП. На виконання вимоги поліцейського про зупинку він під'їхав до свого будинку та надав документи для перевірки. Працівник поліції повідомив йому, що він не був пристебнутий паском безпеки, на що він відповів, що щойно відстебнув його, у зв'язку із зупинкою. Після з'ясування всіх обставин працівники поліції поїхали на патрульному автомобілі. В подальшому через мережу інтернет (сайт «Штрафи ЮА»), він дізнався, що його притягнуто до відповідальності за порушення п.2.3.в) ПДР України та накладено адміністративний штраф за ч.5 ст. 121 КУпАП. Після особистого звернення до ВП №1 Бориспільського РУП він отримав копію постанови про адміністративне правопорушення Серії ЕНА №3342307 від 25.10.2024.
Вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, суд дійшов висновків про невідповідність змісту позовної заяви та додатків до неї вимогам процесуального закону.
По-перше.
Частиною.3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №543/775/17, в якій зробила висновок щодо застосування положень закону в частині сплати судового збору за подання адміністративного позову, яким оскаржується притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом як адміністративним у порядку позовного провадження, слід застосовувати положення статей 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому Верховний Суд роз'яснив, що поняття державного мита та судового збору є різними поняттями та застосовуються в залежності від того, який орган (посадова особа) розглядає справу за скаргою на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому при розгляді судом відповідної справи слід керуватися Законом про судовий збір.
Отже, позивачу на виконання вимог закону та ч.3 ст. 161 КАС України при зверненні до суду як адміністративного з позовною заявою, в якій він фактично оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладання стягнення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 605,60 грн (3028,00 грн х 0,2).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУКуКиїв.обл./ Переяслав.міс/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; номер рахунку UA368999980313171206000010832; найменування: судовий збір).
Якщо позивач у відповідності до ст. 5 Закону про судовий збір має пільги щодо сплати судового збору він повинен надати документи, що підтверджують такі пільги.
По-друге
За змістом ч.1, ч.3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідні строки, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За правилами ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Вказане правило стосується також доказів про дотримання позивачем строку звернення до суду з відповідним адміністративним позовом та доказів щодо поважності пропуску відповідного строку, якщо позивач просить суд поновити цей строк.
Так, відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є заявою з процесуальних питань, вимоги до якої містяться у ст. 167 КАС України, де серед іншого вимагається навести у заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, для надання суду можливості розглянути порушене у заяві питання та прохання заявника.
Закон не забороняє викладати зміст заяви з процесуальних питань (у тому числі про поновлення строку звернення до суду) окремим розділом у змісті позову, але і в цьому випадку зміст відповідної заяви (розділу у позові) та додатки до неї мають відповідати вимогам ст. 167 КАС України.
У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався через мережу інтернет (сайт «Штрафи ЮА»), однак не вказує дати, коли саме та не надає доказів відповідним обставинам.
У змісті позову позивач стверджує, що після того як він дізнався про постанову через мережу інтернет, він звернувся до ВП №1 Бориспільського РУП, де 04.11.2024 отримав оскаржувану постанову. При цьому, позивач не посилається на докази звернення до відділення поліції саме цього дня.
Також позивач не викладає обставини, за яких він не знав і не міг знати про оскаржувану постанову та не отримав відповідну постанову поштою, при тому, що згідно супровідного листа від 29.10.2024 за підписом начальника ВП №1 ОСОБА_2 постанова Серії ЕНА № 3342307 від 25.10.2024 була направлена позивачу на адресу: АДРЕСА_2 . У змісті самої постанови міститься запис поліцейського про відмову водія від підпису та отримання постанови
По-третє.
У змісті позову позивач вказує, що під'їхав на автомобілі до свого будинку по АДРЕСА_1 , де і зупинився на вимогу працівників поліції, однак у постанові місце виявленого правопорушення вказано: АДРЕСА_1 . Тож позивачу необхідно виконати вимоги п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України, а саме: зазначити та надати докази, викладеним у постанові обставинам щодо місця свого проживання та місця зупинки транспортного засобу під його керуванням.
По-четверте.
На виконання п. 2 ч.5 ст. 160 КАС України позивач повинен зазначити у своєму позові, усі передбачені цією нормою відомості про себе як фізичну особу ( у тому числі дату народження, зареєстроване та фактичне місце проживання, РНОКПП, адресу електронної пошти) та про відповідача як юридичну особу (у тому числі місцезнаходження, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ, офіційну електронну адресу, інші засоби зв'язку, а також відповідні відомості про інших учасників справи, якщо такі залучаються позивачем.
У цьому контексті суд звертає увагу, що у відомостях про себе позивач вказує адресу: АДРЕСА_1 . При цьому, ніяк не конкретизує що це за адреса і як вона пов'язана з позивачем, окрім як згадує цю адресу у змісті позову при викладі обставин про місце зупинки транспортного засобу біля його будинку. Натомість, за даними Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.11.1999 значиться зареєстрованим по АДРЕСА_3 . Водночас, в оскаржуваній постанові місцем зупинки транспортного засобу значиться буд. АДРЕСА_1 .
Отже, позивачу необхідно усунути вищезазначені розбіжності щодо місця свого проживання та зазначити усі дійсні відомості про себе як фізичну особу та про відповідача як юридичну особу, а якщо він вважає за необхідне також вказати відповідачем ще й посадову особу, постанова якої оскаржується, то необхідно зазначити прізвище, ім'я, по батькові, посадове становище та місце роботи такої посадової особи, засоби зв'язку, в тому числі електронні.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює позивачу строк, для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху та встановлюється строк, протягом якого особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи все вищевикладене, суд залишає позовну заяву без руху та встановлює ОСОБА_1 передбачений законом строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 123, ст. 169 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Пономаренка Романа Миколайовича про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 3342307 від 25.10.2024 протиправною та скасування її - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання ухвали.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний (неробочий) день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У випадку не усунення усіх недоліків, на які вказав суд, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Залеська