Справа №295/14581/24
1-в/295/1432/24
Іменем України
22.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» звернувся в суд із поданням в порядку п.13 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 КПК України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ) щодо засудженого ОСОБА_3 .
Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду подання, матеріали справи містять його заяву про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим суд проводить розгляд справи у його відсутність.
Представник ДУ «ЖВК (№ 4)» подав заяву, вказавши, що подання підтримує, судове засідання просить проводити у його відсутність.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав подання установи.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.03.2023, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 1 698 грн. 93 коп. процесуальних витрат. Вирішено питання речових доказів, роз'яснено порядок та строки оскарження судового рішення.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.09.2023 скасовано засудженому ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування призначеного вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2023 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 визначено рахувати з дня його фактичного затримання.
Згідно вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.09.2023 ОСОБА_5 11 січня 2023 року, в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням у житло на загальну суму 1693 грн. 08 коп.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 3886-IX від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі - 2684 гривні.
Розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень у 2023 році становить : 1342 грн. (2684/100*50).
Таким чином, у 2023 році дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала - 2684 грн. (1342*2).
За таких обставин вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням.
Зміна розміру вартості викраденого чужого майна, за яким таке викрадення вважається дрібним з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_3 згідно вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.03.2023 завдав матеріальної шкоди на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння, відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ, не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання, на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
З урахування цього, суд приводить вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.03.2023 у відповідність до вимог Закону №3886-IX від 18.07.2024р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, -
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» - задовольнити.
Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.03.2023 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привести у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX від 18.07.2024р.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання, призначеного йому вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.03.2023 за частиною ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1