"16" листопада 2010 р. Справа № 21-1/31-10-580
За заявою: Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Ренійському районі Одеської області;
до Боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „Реноїл” (68810, Одеська обл., Ренійський район, с. Долинське, Площадка Михайлова, буд. 34, код ЄДРПОУ 33268132).
про визнання відсутнього боржника банкрутом.
Господарський суд Одеської області у складі:
судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,
секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;
за участю представників сторін:
від Заявника: Кондратюк О.І. -представник ДПІ у Ренійському районі згідно довіреності від 14.10.2010р.;
від боржника: Дрямов В.Д. -директор товариства, особа посвідчена паспортом; Чемоширянова - Бойченко Т.В. - представник ТОВ на підставі довіреності від 14.11.2010 р. за № б/н.
СУТЬ СПОРУ: 03.02.2010р., ДПІ у Ренійському районі Одеської області звернулася до господарського суду з заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Реноїл” банкрутом, за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останнє неспроможне сплатити свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості до бюджету по податках у сумі 59648 грн. 76 коп.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2010р. порушено провадження у справі №1/31-10-580 за заявою Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеській області про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ „Реноїл” в порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ).
Постановою господарського суду від 12.04.2009р. ТОВ „Реноїл” визнано банкрутом відносно нього відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора арбітражного керуючого Єгорову Валентину Григорівну (ліцензія НОМЕР_1), якого зобов'язано здійснити щодо банкрута ліквідаційні заходи, передбачені ст. 52 Закону (№2343-ХІІ).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. Постанову господарського суду від 12.04.2009р. скасовано, справу № 1/31-10-580 передано для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.
Постанова Одеського апеляційного господарського суду мотивована відсутністю доказів не знаходження ТОВ „Реноїл” за його місцезнаходженням та відсутності доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Одеської області справа № 1/31-10-580 передана для подальшого розгляду судді Зеленову Г.М., яким ухвалою господарського суду Одеської області справу про визнання відсутнього боржника - ТОВ „Реноїл” прийнято до свого провадження суддею та присвоєно № 21-1/31-10-580.
Представник ДПІ у Ренійському районі заяву про визнання ТОВ „Реноїл” банкрутом підтримує та на її задоволені наполягає.
Представник боржника 09.11.2010р. (вх. №29938) надав письмовий відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство згідно якого просить відмовити у задоволені заяви ДПІ у Ренійському районі про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ „Реноїл” у повному обсязі, мотивуючи тим, що ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності ТОВ „Реноїл” місцезнаходженням, не надано доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та не надано доказів безспірності грошових вимог до боржника та неплатоспроможності товариства. На теперішній час Одеським окружним адміністративним судом розглядається адміністративний позов ДПІ у Ренійському районі про стягнення з товариства 46 858 грн. -заборгованості по орендній платі за землю. Крім того, ТОВ „Реноїл” має на праві власності нежитлову будівлю (військове містечко, об'єкт №34).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, представників боржника, господарський суд встановив, що провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав:
На підставі п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).
В підтвердження незнаходження боржника ТОВ „Реноїл” за адресою державної реєстрації, Заявник посилається на Довідку від 14.01.2010р. про відсутність боржника за місцезнаходження та акти №2/26 від 19.01.2010р. та №3/26 від 28.01.2009р. перевірки місцезнаходження боржника по юридичному адресу (Том 1, аркуш справи 46-49).
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.04.2010 р. зазначено, що остання реєстраційна дія від 09.01.2009р. -внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах. Запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням не внесено (Том 1, аркуш справи 66-68).
Вказані обставини не являються належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням,
Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
На підставі статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, відсутність юридичної особи за її місцезнаходження тощо містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З такою правовою позицією погоджується Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035 та Вищий господарський суд України у Постановах від 04.11.2008 р. по справі № 04-05/27-33-8б, від 23.12.2008р. по справі № 17/Б-1072, від 16.03. 2010 р. по справі № Б24/413-09.
Крім того, з доданих до заяви документів вбачається, що Боржником остання податкова звітність надана до ДПІ у Ренійському районі - за 9 місяців 2009р. (довідка від 14.01.2010р. Том 1 аркуш справи 46). Згідно довідки №1544/15 від 19.03.2010р., боржником остання податкова звітність надана до ДПІ -декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. (Том 1 аркуш справи 65).
Ініціюючий кредитор, підтвердження не подання звітності, обґрунтовує тим, що боржником надана декларація по податку на прибуток з валовим доходом з наростаючим підсумком в 1,00 грн., а податкові розрахунки комунального податку надавались з нулями, що свідчить про припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що факт подання боржником декларації по податку на прибуток з валовим доходом з наростаючим підсумком в 1,00 грн., а податкові розрахунки комунального податку з нулями, не свідчить про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові вищого господарського суду України від 12.12.2006р. по справі №8/23.
Разом з цим, в процесі розгляду справи боржником надані докази про подання до ДПІ у Ренійському районі 04.01.2010р. декларацій з податку на прибуток за 2009р. та 09.01.2010р. податкового розрахунку комунального податку.
Таким чином, ТОВ „Реноїл” продовжує подавати податкову звітність до ДПІ, підтвердило відомості про юридичну особу, про що відповідно до довідки Серії АГ № 029524 -029527 Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2010 р. зазначено, що внесена реєстраційна дія від 20.07.2010р. -підтвердження відомостей про юридичну особу (Том 2, аркуш справи 39-42).
В процесі розгляду справи у апеляційному порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис від 29.06.2010р. про відсутність
ТОВ „Реноїл” за місцезнаходженням.
Господарський суд зазначає, що докази відсутності боржника за місцем його знаходження повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону (№ 2343-ХІІ), оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом (№ 2343-ХІІ), не передбачена.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 31.08.2010 р. по справі № Б18/071-10.
Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
За приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) "кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)".
Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які йдеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Заявник, ДПІ у Ренійському районі обґрунтовує безспірні грошові вимоги до боржника актом ДПІ у Ренійському районі №57/15 від 09.01.2009р. „Про результати невиїзної документальної перевірки стосовно сплати орендної плати за землю у 2008р.” та податковим повідомленням -рішенням. Справа за позовом ДПІ у Ренійському районі до ТОВ „Реноїл” про стягнення заборгованості з 27.01.2010р. по теперішній час знаходиться на розгляді у Одеському окружному адміністративному суді.
Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Згідно з підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (N 2181-III) джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону (N 2181-III) у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
До заяви органу стягнення мають додаватися копії податкової декларації або податкового повідомлення, докази їх вручення (надіслання) платнику податків, документи про продаж активів платника податків, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу (розрахункові документи, документи про організацію та проведення торгів, угоди купівлі-продажу тощо), звернення (подання) органу стягнення та відповіді органу виконавчої влади про способи врегулювання податкового боргу (Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 р. N 02-5/926 „Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби”.
Ініціюючим кредитором, не надано доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.
Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону (№ 2343-ХІІ) , в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.
За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, за приписами Закону (№ 2343-ХІІ) ознаки безспірності вимог кредитора пов'язані з наявністю документів, за якими відповідно до законодавства можливе списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими документами. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що в даному випадку списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється тільки державною виконавчою службою, то лише несплата боргу у виконавчому проваджені може підтверджувати стан неплатоспроможності боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 та ч. 1,8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безпірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, вичерпний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України „Про виконавче провадження”.
Таким чином, Закон (№ 2343-ХІІ) не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
Ініціюючим кредитором не прийняті заходи про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).
З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постановах: від 24.03.2010 р. по справі № Б18/236-09; від 24.03.2010 р. по справі № 3911-6/0; від 07 квітня 2010 р. по справі № 44/296-б; від 02 06. 2010 р. по справі № 44/70-б.
Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 30.03. 2010 р. по справі № Б-13/200.
Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів відсутності ТОВ „Реноїл” за його місцезнаходженням, не надано доказів не ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника, а тому провадження у справі № 21-1/31-10-580 про банкрутство ТОВ „Реноїл” підлягає припиненню в порядку п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ч.7 ст. 12, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 21-1/31-10-580 про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ „Реноїл” (68810, Одеська обл., Ренійський район, с. Долинське, Площадка Михайлова, буд. 34, код ЄДРПОУ 33268132) - припинити.
2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 08.02.2020 р.
3. Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, Державному реєстратору Ренійської районної державної адміністрації Одеської області (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Реноїл” (68810, Одеська обл., Ренійський район, с. Долинське, Площадка Михайлова, буд. 34, код ЄДРПОУ 33268132).
Суддя
Чинне